Географія
Країна займає близько половини Південноамериканського континенту. На півночі межує з Венесуелою, Гайаною, Сурінамом і Французькою Гвіаною, на півдні – з Уругваєм, на заході – з Аргентиною, Парагваєм, Болівією і Перу, на північному заході – з Колумбією. На півночі і сході омивається водами Атлантичного океану.
Населення
Більшість населення країни – бразильці, одна з найчисленніших і найбільш змішаних груп у світі. Загальна чисельність – близько 187 млн жителів. Нація сформувалася в результаті змішання португальців та інших європейських переселенців з аборигенами-індіанцями і з вивезеними з Африки неграми-рабами. Етнічний склад: білі – 54,7%, негри – 5,89%, мулати – 38,45%. У країні більше 3 млн іммігрантів (японці, італійці, німці, араби, французи тощо).
Клімат
Клімат країни змінюється від екваторіального на північному заході до субтропічного на південному сході, середня температура січня – від 23 до 29°С, липня – від 16 до 24°С. В Ріо-де-Жанейро завжди волого, з листопада по березень – дуже жарко, найкращий час для відвідування – з травня по серпень. У цей час температура повітря тут коливається від 18 до 22 °С, а з океану дме легкий теплий бриз. У гірських районах взимку температура може опускатися до 0 °С. Найхолодніший і найбільш дощовий місяць – липень. В Амазонії сухий сезон триває з серпня до початку грудня, з грудня по квітень – дуже жарко, з травня по липень – ідуть рясні дощі.
.
Релігія
Найпоширеніший в Бразилії – католицизм; також частина населення сповідує буддизм, індуїзм, іудаїзм і спіритизм.
Що таке Бразилія і хто такі бразильці? Перше, що спадає на думку – це величезна континентальна країна з населенням 200 млн чоловік, що має надзвичайно багату, різноманітну і унікальну культуру.
Культура Бразилії являє собою унікальну суміш культурних традицій народів з усіх частин світу, оскільки Бразилія – величезна країна, що об’єднала на своїх просторах емігрантів з усього світу, більшість з яких складають португальці, італійці, японці, німці та араби. Головна характеристика народу Бразилії – його змішаність і культурна різнорідність. На відміну від інших найбільших за територією країн, де постійно виникають конфлікти на національному і культурному ґрунті, в Бразилії історично склалися дивовижний синтез і симбіоз всіх культур і традицій, які становлять сутність цієї країни. Яскравим прикладом змішаності культури Бразилії є те, що деякі бразильці сповідують дві або й більше релігій: вранці ходять в католицький храм, а ввечері – в террейро (місце проведення ритуалів) кандомбле (релігія африканського походження).
Культура Бразилії вважається сумішшю трьох основних культур: західної (принесеної європейськими колонізаторами – португальцями), африканської (принесеної неграми-рабами) і індіанської (існувала тут спочатку, до приходу колонізаторів).
Головною культурною спадщиною Португалії, залишеною в Бразилії, є португальська мова – одна з найбагатших і найкрасивіших мов світу, якою написані шедеври бразильської літератури. Друга культурна спадщина Заходу – католицька релігія (Бразилія – найбільша католицька країна світу за кількістю віруючих) і пов’язані з нею календарні свята і культурні традиції, такі як Різдво і Великдень. Бразильський карнавал і червневі свята (festas juninas) також мають португальське коріння. Крім цього, саме португальцями були привнесені в культуру Бразилії загальносвітові напрямки мистецтва, такі як, бароко, неокласицизм тощо.
Африканські негри-раби, яких португальці привозили для роботи на місцевих плантаціях, зробили величезний внесок в формування культури Бразилії в усіх її аспектах: танці (відома у всьому світі капоейра – бразильський танець-боротьба), музика (самба, босанова тощо), релігія (кандомбле, умбанда), кулінарія (поширені на північному сході Бразилії страви аракаже, ватапа та ін..), мова (нова лексика в португальській мові Бразилії).
Індіанці також мали сильний вплив на розвиток культури і традицій Бразилії: наприклад, спати в гамаках – винахід індіанців для захисту від укусів змій, павуків та інших тварин в екваторіальних лісах Амазонки. Індіанський фольклор є невід’ємною частиною бразильського (легенди про істоту з п’ятами попереду ступні – курупіре, про одноногого лиходія саси-перерву і т.д.). У бразильську кулінарію саме від індіанців прийшла традиція пити чай мате, їсти асаї і маніоку.
Танці Бразилії варіюються залежно від регіону країни. Основними танцями Бразилії є самба (розповсюджена по всій країні, але особливо в Ріо-де-Жанейро), капоейра (по всій країні, але особливо в штаті Баїя), фрево (штат Пернамбуку), фанк (Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу) і аше (штат Баїя).
Самба – запальний танець бразильського карнавалу. Самбу танцюють не лише під час карнавалу, а, можна сказати, цілий рік: це найпопулярніші ритми Бразилії. Самба як танець зародилася в 19 столітті, як результат змішання африканських ритмів і танцю негрів-рабів. З цієї причини, на початку 20 століття, самба, як і капоейра, була в Бразилії заборонена. Лише в 1940-і роки самба почала вважатися національним символом.
В Бразилії існує дуже цікавий звичай. Під час одруження наречений і наречена спочатку дають клятву в церкві, а потім чаклун починає відганяти від закоханих злих духів. А вже після цього влаштовується веселе гучне свято з бенкетом. Усі гості – напрочуд красиві й одягнені в яскравий одяг. Страви найсмачніші. Танці запальні. Якщо вам пощастить побувати на бразильському весіллі, особливо в маленькому містечку чи селі, то ви обов’язково зможете спостерігати за такими традиціями:
Найбільш популярний в цій країні, звичайно, футбол.
Історія бразильського футболу починається в 1872-1873 роках. У той час священики коледжу в Сао-Луїсі організовували перші футбольні змагання серед команд своїх учнів. Правила проведення змагань були запозичені в коледжі Ітон в Англії.
У наш час футбол в Бразилії – національний вид спорту. Його полюбляють близько 80% бразильців. Також крім звичного для нас футболу, величезну популярність в країні отримали: міні-футбол та пляжний футбол. Таке захоплення футболом не могло залишитися без наслідків: збірна Бразилії з футболу ставала чемпіон світу цілих п’ять разів – більше, ніж будь-яка інша команда планети.
Через жаркий клімат тут вельми популярні різноманітні літні види спорту: волейбол, зокрема і пляжний волейбол, серфінг і кайтсерфінг.
Варто також відзначити, що у бразильці люблять і автоспорт, наприклад гонки «Формула-1».
Бразильська кулінарія сформувалася під впливом африканських, португальських, індіанських традицій і являє собою пазл з регіональних кухонь. Варто відзначити, що найчастіше страви одного бразильського регіону разюче відрізняються від страв іншого. Так, наприклад, гаучо, які звикли до м’яса барбекю, мало чули про качку в соусі з кассави, якою насолоджуються в Амазонії. Тобто страви одного регіону часто здаються мешканцям іншого екзотичними та дивними. Коли перші колонізатори – португальці – прибули до Бразилії, вони, певна річ, принесли і свої кулінарні традиції, які прижилися в культурі бразильських аборигенів – південноамериканських індіанців. Незабаром колонізатори привезли рабів – африканців. І африканські кулінарні традиції теж стали невід’ємною частиною бразильської кухні. Саме тріо індіанської, португальської та африканської кухонь створює ядро так званої бразильської кухні. Але в той же час загальний портрет бразильської кухні, який можна було б приміряти до будь-якого регіону цієї країни, намалювати майже неможливо. Щоб осягнути суть кухні Бразилії, потрібно докладніше познайомитися з кожним її регіоном, штатом, яких в Бразилії двадцять шість, це крім столичного округу.
Найбільш шанованою і улюбленою стравою всієї нації вважається фейжоада – квасоля з різними видами м’яса, борошном маніоки і спеціями. Як гарнір до неї подають рис і апельсини.Унікальний смак страви був оспіваний відомим бразильським поетом і драматургом Вінісіусом де Морайсом.
Найхарактернішими для бразильської кухні продуктами є боби, рис, морепродукти, риба, всі види м’яса, кокосове молоко, фрукти. Не уявляють свого існування бразильці й без кави.
Рио-де-Жанейро – огромный бразильский город, лежащий на берегу залива Гуанабара. Он получил всемирную известность благодаря своим пляжам Копакабана и Ипанема, статуе Христа Искупителя высотой 38 метров, венчающей гору Корковаду, гранитному пику Сахарная голова, на вершину которого ведет канатная дорога, а также обширным фавелам – трущобам на склонах окрестных гор. В Рио-де-Жанейро проводится крупнейший в мире карнавал, посетители которого могут полюбоваться на ярко украшенные движущиеся платформы и танцоров самбы в эпатажных костюмах.
Рио-де-Жанейро – огромный бразильский город, лежащий на берегу залива Гуанабара. Он получил всемирную известность благодаря своим пляжам Копакабана и Ипанема, статуе Христа Искупителя высотой 38 метров, венчающей гору Корковаду, гранитному пику Сахарная голова, на вершину которого ведет канатная дорога, а также обширным фавелам – трущобам на склонах окрестных гор. В Рио-де-Жанейро проводится крупнейший в мире карнавал, посетители которого могут полюбоваться на ярко украшенные движущиеся платформы и танцоров самбы в эпатажных костюмах.
Барра-да-Тіжука – дуже своєрідний район Ріо-де-Жанейро, що місцями більше схожий на квартал Майамі, де переважають модні бутики, фешенебельні заклади, нічні клуби, де б'є фонтаном світське життя. У цьому районі немає властивих для всього Ріо вілл і затишних багатоквартирних будинків, тут весь простір заповнений блискучими висотками, великими торговими центрами, офісними будівлями. .
Район Іпанема розташований на півдні міста і вважається одним з найбезпечніших і найбагатших районів Ріо. І якщо Копакабана – народний пляж, де можна зустріти представників найрізноманітніших верств населення, то пляж Іпанема – більш ексклюзивний і спокійний – на ньому люблять відпочивати студенти, школярі, молоді пари, сім'ї з дітьми, літні люди. Іпанема – другий за популярністю (після Копакабани) пляж у Ріо-де-Жанейро.
Копакабана – це знаменитий чотирикілометровий пляж у Ріо-де-Жанейро. Він є центром безперервного руху, розваг, відображенням бразильського духу. Щодня тут збираються тисячі любителів позасмагати.
Леблон є продовженням пляжу Іпанема і розташовується в благополучному районі Ріо, між лагуною Родріго-де-Фрейтас і мальовничою горою Два Брати (Morro Dois Irmãos). Це найбільш респектабельний пляж Ріо-де-Жанейро, де ховаються дружини місцевих багатіїв, а третину тих, хто тут засмагає, становить «золота молодь». Леблон помітно тихіший та спокійніший за Іпанему або Копакабану, цей квартал славиться на весь Ріо своїми дорогими шикарними ресторанами та клубами, в яких веселощі не вщухають до ранку.
Сан-Конраду — один из престижных районов Рио-де-Жанейро, расположенный в Южной зоне города между районами Барра-да-Тижука к юго-западу и Леблон к северо-востоку, оба этих района также населены преимущественно представителями зажиточных слоёв горожан. Сан-Конраду пользуется популярностью у местных жителей и туристов как место для занятия дельтапланеризмом, также он известен своим «Fashion Mall» со 150 магазинами национальных и иностранных дизайнеров и полем для гольфа. Район застроен изысканными жилыми зданиями, ночными клубами и элегантными ресторанами.
Фламенго располагается между районами Катете и Ботафого на побережье залива Гуанабара. Вдоль прибрежной стороны района находится Парк имени бригадира Эдуарду Гомеша. Сейчас район населён преимущественно представителями среднего класса Бразилии.
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie і з нашою Політикою конфіденційності