Що ви уявляєте, коли чуєте про Китай? Великі, густонаселені, як мурашники, міста, які не сплять ані вдень, ані вночі? Красиві храми і неймовірні народні костюми? А може, пригадуєте мудрі і такі актуальні навіть у наші дні вислови Конфуція? Пригадуєте китайські товари або замислюєтеся про те, що Китай – це одна з найдавніших цивілізацій? Що б ви не уявляли і скільки б не знали про цю країну, все одно Китай вас здивує!
Самобутні традиції, своєрідна і така впізнавана їжа, надзвичайно цікава культура, обряди, величезний вибір історичних місць, складні танці і пісні – цей список можна перераховувати дуже довго, та дійсно, краще один раз побачити, ніж сто раз почути! Китай закохує в себе, Китай приголомшує, вражає і не дає про себе забути! Абсолютно кожен турист знайде в цій країні для себе щось нове, цікаве і незабутнє. Наша компанія пропонує широкий асортимент послуг на всій території Китаю, прекрасну екскурсійну програму і широку готельну базу.
Про китайську кухню можна розповідати дуже довго і все одно не охопити все. Це одна з найдавніших кухонь, які відомі світу – історія китайської кухні починається з неоліту. З плином часу в різних регіонах з’явилися власні особливості, що залежали від клімату і придворної моди.
З плином часу в китайську кухню були інтегровані іноземні інгредієнти і традиції приготування їжі. Є специфічні кулінарні особливості, характерні для людей різного соціального класу і національності. Найбільш відомі страви китайської кухні – качка по-пекінськи, Дімс, смажений рис, столітнє яйце, черепаховий суп. Як і французи, китайці цінують гастрономію і вживають у їжу дуже багато місцевих рослин і тварин. Проте, основою раціону китайців з початку землеробства були і є зернові, а м’ясо споживається у відносно невеликих кількостях.
Кухарі в Китаї мали такий самий статус, як і поважні чиновники. Згідно з легендою, засновник династії Шан призначив свого кухаря прем’єр-міністром. У літописі «Цзо чжуань» поєднання інгредієнтів у супі описується як символ гармонії як такої. Конфуцій уподібнював добре приготовану страву добре керованій державі. Багато мислителів вважали кухарів гідними наслідування, оскільки правитель повинен добре годувати своїх людей. Ось така філософія у китайців щодо їжі.
Ну от не можна, кажучи про Китай, не розповісти про китайську філософію. Адже вона є частиною східної філософії. Її вплив на культури Китаю, Японії, Кореї, В’єтнаму рівнозначно впливу давньогрецької філософії на Європу. І звичайно, окремо важливо для розуміння китайців, їх світогляду та культури, знати про Конфуція і його вчення.
Конфуціанство – це світогляд, етична система, політична ідеологія, наукова традиція, спосіб життя. Іноді воно розглядається як філософія, іноді – як релігія. В імператорському Китаї конфуціанство відігравало роль основної релігії, принципу організації держави і суспільства у майже незмінному вигляді понад дві тисячі років, аж до початку XX століття, коли вчення було замінено на «три народні принципи» Китайської Республіки. Центральними проблемами, які розглядає конфуціанство, є питання про впорядкування відносин правителів і підданих, моральні якості, які повинен мати правитель і підлеглий. І саме Конфуцію належить фраза «Не той великий, хто ніколи не падав, а той великий – хто падав і вставав!». Ви згодні з ним, правда?
Китай – екзотична і дуже дивовижна країна, яку неймовірно цікаво вивчати. Про неї ми будемо писати ще багато, щоб поступово відкривати вам всі її грані, але вже сьогодні познайомимо вас з деякими цікавими фактами, які ви зможете перевірити вже після прильоту в Пекін!
Ось такий він – різний, своєрідний, самобутній, загадковий Китай. Вивчайте його разом з нами!
Коли ви потрапите в Китай – очі у вас точно будуть розбігатися в різні боки! І ви, як китайці в інших країнах, почнете фотографувати все, що бачите! Ми хочемо, щоб ваші візити в цю країну залишали найприємніші враження, а ще – багато-багато нових знань і яскравих емоцій. Саме тому ми приготували для вас різноманітні та насичені екскурсійні програми, завдяки яким ви побачите найбільш значущі місця і пам’ятки! Ось тільки деякі з них:
Великий китайський мур – найбільший пам’ятник архітектури. Звичайно, ви знаєте, що його навіть видно з космосу! І це дійсно дуже вражаюче видовище! Загальна його довжина становить 8851,8 км. Процес зведення цієї споруди вражає своїми масштабами. Будівництво Великого китайського муру почалося ще в III столітті до нашої ери за часів правління імператора Цінь Ши Хуан-ді з династії Цінь, в період Царств, що воюють (475-221 рр. до н. е.). У ті часи держава вкрай потребувала захисту від набігів ворогів, зокрема кочового народу хунну. До робіт була залучена п’ята частина населення Китаю, в той час це було близько мільйона осіб.
Долина тринадцяти гробниць династії Мін. Тут поховані 13 з 16 імператорів династії Мін. Зараз долина є меморіальним комплексом зі спорудженими в XVI столітті Великими червоними воротами, які до цього дня служать його парадним входом, а також з декількома павільйонами, альтанками, воротами поменше і стелами на згадку про покійних імператорів. З тринадцяти гробниць можна відвідати дві. Усередині за мармуровими дверима розташовані похоронні камери, що складаються з декількох залів, в останньому з яких стоять п’єдестали з саркофагами імператорів і членів їх сімей. Всі гробниці мають приблизно однакове планування, але відрізняються своїми розмірами і оздобленням.
Парк Іхеюань – літня резиденція імператорів династії Цін на околиці Пекіна. Парк з більш ніж трьома тисячами будівель занесений ЮНЕСКО в список Світової спадщини людства. На захід від нього до 1860 року розташовувались великі Імператорські сади. Створення «Саду чистої брижі» почалося в 1750 році за наказом імператора з влаштування рукотворного озера Куньмін (прообраз – Дяньчі). З виритої при будівництві озера землі зведений пагорб Довголіття, на вершині якого збудовані кілька буддистських храмів. Уздовж берега йде Довгий коридор, занесений в «Книгу рекордів Гіннесса» як найдовший у світі розписаний коридор – 728 метрів. На стінах висить близько 8 тисяч картин. Навколо стоять бронзові фігури драконів і левів – символів імператорської могутності. Тут же на березі стоїть знаменитий Мармуровий човен, де любила обідати імператриця Ци Сі, яка витратила на створення Літнього палацу гроші, зібрані на будівництво китайського військово-морського флоту – 30 мільйонів лян срібла (937,500 кг).
Палац Гугун. Він же – «заборонене місто». Як вам така назва? Найбільший палацовий комплекс у світі (961×753 метрів, 720 тис. м²), і головна резиденція китайських імператорів з XV до початку XX століття. Звідси Піднебесною правили 24 імператора династій Мін і Цін. Перший з китайських об’єктів занесений ЮНЕСКО в список Всесвітньої спадщини людства (1987 року).
А також – храм Неба, ламаїстський храм Юнхегун, парк Миру і ще багато-багато інших чарівних місць чекають на вас! Детальніше про наші екскурсії ви можете дізнатися на сайті.
Пекін – одне з найбільш вдалих місць для шопінгу. Тут є все, що ви хотіли, і навіть те, що ви уявити не могли! Наша основна порада – не захоплюйтеся шопінгом занадто сильно, бо як тоді ви довезете всі покупки додому? Для шопінгу ми рекомендуємо Ябаолу – вулицю в пекінському районі Чаоян.
Величезні торгові центри, затишні магазини, зовсім невеликі лавки, в яких є все – тут головне, щоб від великої кількості різних товарів у вас не паморочилося в голові! Одяг – починаючи від купальників і закінчуючи шубами, взуття на всі сезони і випадки життя, прикраси, іграшки, елітна косметика і парфумерія… Тут є абсолютно все! Принадність ринку Ябаолу в тому, що тут майже не потрібно торгуватися. Вірніше, теж потрібно, але не так, як на Шовковому і Перловому ринку. Нерозпещені покупцями з Америки і Європи, продавці майже завжди називають ціну, яка вам відразу сподобається!
До речі, сувенірами тут також варто запастися, щоб, приїхавши додому, порадувати друзів і родичів. За невисоку ціну можна придбати самобутні сувеніри з бамбука і кераміки, фарфору і нефриту, дерева і каменю, дивовижної краси вишивки, які виготовляють умільці з китайських провінцій.
У побуті китайців щільно переплелися стародавні традиції і сучасні реалії життя. Важливим осередком суспільства є сім’я. Чоловік, як голова сім’ї, повинен забезпечити комфортне проживання всім її членам, а також подбати про продовження роду. Через складну демографічну ситуацію урядом КНР був прийнятий закон, відповідно до якого в кожній родині має бути не більше однієї дитини. Батьки, які підтримують цей законопроект, отримують від держави додаткові пільги. На тих, хто порушив план народжуваності, накладаються штрафи і санкції.
Китайським традиціям привітань – понад 2 тисячі років. За старих часів китайці віталися, кланяючись і склавши руки на грудях. При цьому вважалося: чим нижче уклін, тим більше людина проявляє поваги. Сучасні китайці сьогодні просто кивають головою, однак, якщо вони хочуть проявити повагу, то можуть вклонитися.
У Китаї існує ще одна дуже поширена традиція – дарування подарунків. Коли китайці йдуть у гості, вони обов’язково повинні подарувати вино, чай або цукерки. При цьому, якщо ви раптом опинилися в гостях у китайця, потрібно пам’ятати, що не можна дарувати непарну кількість подарунків, оскільки непарні числа в Китаї вважаються нещасливими. Так само не можна дарувати подарунки кількістю 4 або чорно-білого кольору, які в Китаї вважаються символами смерті. Китайцям не можна дарувати годинник. Він так само вважається символом смерті і похорону.
У Китаї заведено відмовлятися від запропонованих невеликих послуг, знаків уваги або чогось матеріального. Якщо ви відмовляєтеся від того, щоб вас провели до автобусної зупинки, відмовляєтеся від запропонованого місця або ще однієї порції страви, китайці вважають, що з вашого боку це лише прояв ввічливості – ви просто не хочете обтяжувати господарів зайвими клопотами або не хочете здатися жадібним. Коли гість від чогось відмовляється, господарі завжди пропонують те саме ще раз або два. Щоб вашу відмову вважали серйозною, часом потрібно повторити її два або три рази.
Самая южная провинция Китая. Большинство территории суши провинции приходится на одноименный остров — Хайнань. Остров находится к югу от материковой китайской провинции Гуандун, и отделен от гуандунского полуострова Лэйчжоу узким и неглубоким проливом Цюнчжоу. К западу через Тонкинский залив находится Вьетнам. С юга и востока о.Хайнань омывается открытым морем. Территория самого острова Хайнань составляет около 32 900 км2, что чуть больше площади такой страны, как Бельгия.
Древнейшими обитателями острова Хайнань являются представители народности ли. Ли, потомки древних племен, которые переселились на Хайнань с материка между XXV и V тысячелетиями до нашей эры. С начала нашей эры на Хайнань начали прибывать многие военные и гражданские подданные китайских империй. Некоторые – не по своей воле. Находившийся вдали от основных культурных центров Китая и не обустроенный остров считался местом ссылки.
На протяжении многих веков Ханань был одним из важных пунктов «Морского шелкового пути» — основного маршрута обмена товарами по морю между Китаем и странами Азии, Африки и Европы. Многочисленные артефакты свидетельствующие об интенсивности торговли в те времена, выставлены в экспозициях музеев острова.
Природные богатства Хайнаня, а также его стратегическое географическое расположение исторически притягивали к острову взоры иноземных захватчиков. В конце XIX века острову угрожала экспансия французских империалистов.
В 1939-1945 годах Хайнань был оккупирован японскими милитаристами. Члены коммунистической партии и представители народности ли возглавили партизанское движение против захватчиков. Около трети мужского населения острова погибло в этой ожесточенной национально-освободительной войне.
1 октября 1949 года в Пекине была провозглашена Китайская Народная республика. Но еще более полугода после этого Хайнань находился под контролем китайской «белой гвардии» (войск партии Гоминьдан).
В марте-мае 1950 года войска народно-освободительной армии Китая при поддержке партизан полностью освободили остров.
Исторически Хайнань входил в состав материковых территориально-административных единиц, в частности — провинции Гуандун. В 1906 году лидер китайской революции и будущий первый президент Китая Сунь Ятсен впервые предложил выделить остров в отдельную провинцию. Эта идея была осуществлена в 1988 году, когда Хайнань стал самой маленькой провинцией КНР, но самой большой особой экономической зоной.
Сегодня Хайнань уверенно превращается в один большой курорт и здравницу не только всекитайского, но и мирового масштаба. Недаром мы называем себя “международным туристическим островом.
На огромной акватории, входящей в состав провинции Хайнань, разбросано более 300 малых и мелких островов архипелагов Саньша. В сумме площадь суши этих островов составляет лишь 3% от данного показателя всей провинции, но площадь акватории превышает размеры любой европейской страны.
Население Хайнаня на 2017 год составляет 7500 000 млн человек.
Остров омывается водами Южно-Китайского моря, среднегодовая температура воздуха +24 градуса, воды +26 градусов.
Сезоном тайфунов принято считать август и сентябрь.
О климате на острове ходит много слухов, постараемся более достоверно рассказать о каждом вопросе, возникающем у туриста перед поездкой.
Принято считать, что летние месяцы – это сезон тайфунов и дождей, на самом деле это не совсем правда, да летом есть дожди, как никак это тропики, но осадки обычно бывают ночью, а с утра уже и не видно был дождь или показалось, потому как выглядывает солнце и все быстро высыхает. Так же бывает, что дождь может настигнуть в любой момент внезапно, но так же внезапно может и закончиться и через 10-15 минут его как и не бывало. Случается и такое что по 2-3 недели осадки ни разу не выпадают, поэтому в то что дожди льют не прекращаясь, не стоит верить.
Тайфун, в переводе с китайского означает “сильный ветер“, этот сильный ветер сопровождается дождем. Длится вся стихия примерно сутки, потом рассеиваются тучи и выглядывает солнце. Чаще всего тайфуны обрушаются на Филиппины и если на этом не останавливаются то идут прямо на Вьетнам. Хайнань же находится в таком месте, что непосредственно до острова они доходят крайне редко. У китайцев есть своё объяснение этому явлению – поверье, что тайфуны стали обходить остров стороной, после того как была воздвигнута 108 метровая статуя богини Гуаньинь в Южно-Китайском море.
Говорят на Хайнане зима очень холодная, действительно ли холодная тропическая зима? Осенью и зимой наступает сухой сезон, в это время воздух уже не такой влажный как летом и весной, а температура воздуха опускается до +24 +26 градусов. Самая низкая температура которая бывала в Санья +17 градусов ночью, это было пару раз за последние 5 лет, в период конца января начало февраля, такое похолодание обычно наступает перед китайским новым годом, который отмечается по лунному календарю.
«Не стоит ехать на Хайнань летом, что Вы там очень жарко!!!» – так говорят о лете люди, которые никогда не были на острове, на сколько это правда, стоит ли верить? Температура воздуха летом достигает +32+34 градуса, влажность воздуха сравнительно высока. Долго находиться на солнце конечно же не легко, но в любом случае это лучше, чем на материке. Близость моря, в котором всегда можно искупаться, свежий воздух и морской бриз существенно облегчают переносимость жары. К тому же, в отелях, магазинах, автобусах и такси, всегда работают кондиционеры, а на каждом углу продаются холодные кокосы, сок которых замечательно утоляет жажду.
Государственный язык – китайский, так же диалекты на которых говорят местные жители.
Религия: Буддизм, Мусульманство, Христианство
Культура острова – колоритный сплав традиций и наследия населяющих его народностей. Население Хайнаня по национальному признаку делится на:
Ханьцы
Народности Ли и Мяо
Чжуанцы
Также на Хайнане проживает небольшие диаспоры малых национальностей таких как хуэй, танка и др.
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie і з нашою Політикою конфіденційності