Різноманітна природа і маса цікавих місць!
Незважаючи на те, що Грузія займає відносно скромну територію (перебуває на 108 місці у світі за площею), вона є однією з найдавніших країн світу. Це унікальна країна, що має колосальний туристичний потенціал – протяжне чорноморське узбережжя, близько 300 гірських, приморських, бальнеологічних і грязьових курортів, понад 2000 мінеральних джерел, понад 10 тис. пам’яток археології, історії, архітектури та мистецтва, багато з яких не мають аналогів у світі. Різноманітність природи в Грузії просто дивовижна – на її території розташовані найвищі гори в Європі і субтропічне морське узбережжя. І все це зосереджено на невеликій території, населеній привітним і гостинним народом, настільки ж стародавнім, як і сама ця земля.
Танцюй до упаду! Танцюй, як грузини!
Щоб добре танцювати грузинські танці, потрібно неодмінно народитися грузином. І це найбільша істина, яка не потребує доказів. На жаль, у світі ці танці відомі не так широко, як хотілося б, але той, хто їх бачив, не забуде це приголомшливе видовище ніколи. А побачити справжні грузинські танці можна тільки в самій Грузії. Танцюристи своїми чудовими і відточеними рухами доставляють величезне задоволення глядачам. І не тільки глядачам. Здається, що під час виконання танцює не тільки тіло танцюристів, а й їх душа. Кожен грузинський танець відображає дух того регіону, в якому він зародився, і тому є унікальним і неповторним. Мабуть, найвідоміший танець Грузії – «Картулі». Це неймовірно красиве видовище, яке варто обов’язково побачити на власні очі. Танцюють цей танець двоє – чоловік і жінка. У цій чудовій виставі чоловік танцем висловлює всю свою любов і повагу до партнерші. Здається, що для нього в цьому світі більше не існує жодна жінка.
Грузинські страви – просто неможливо зупинитися!
Грузія відрізняється великим кулінарним розмаїттям і особливими технологіями приготування страв. У гостинних грузин завжди знайдеться, що смачного подати на стіл, чим пригостити гостей і відпочиваючих. Наприклад, бору, який готується з розтопленого в олії сиру, чірбулі – закуска, яку готують з яєць і горіхів, сінорі – сирну страву на бездріжджових коржиках. Звичайно, найулюбленішим шедевром грузинської кухні вважаються аджарські хачапурі, які відрізняються від звичайних своєю оригінальною формою – це човники з тіста, які заповнюються сирною начинкою і яйцем середнього ступеня приготування. А запити все це рекомендується мінеральною водою і вином.
Грузинське вино – найстаріше у світі
У Грузії вино – це не просто алкогольний напій, це частина історії і культури, тому і ставлення до нього найдбайливіше і найшанобливіше. Багато археологів та істориків сходяться на думці, що саме Грузія є країною, де вперше зародилося культурне виноробство. У місцевих музеях можна подивитися на амфори з-під вина, які були знайдені під час розкопок на території країни. Багато з них датуються V століттям до нашої ери. І логічно, що вино з такою давньою традицією обов’язково буде чудовим. Його смакові якості отримали визнання у всьому світі. Варто зазначити, що місцеве населення більшою мірою цінує біле і рожеве вино. Останнє тут іменується «червоним». Вино ж з насиченим рубіновим відтінком, яке в більшості країн називають червоним, грузини називають не інакше як «чорне» і не радять споживати його у великих кількостях.
Приїжджайте у Грузію та йдіть в баню
Будучи в Грузії, обов’язково відвідайте тбіліські сірчані лазні! Як сказав народний поет Грузії Йосип Грішашвілі: «Не побувати в сірчаних лазнях – все одно, що приїхати в Париж і не піднятися на Ейфелеву вежу». Тож вшануйте їх своєю увагою! У сучасному Тбілісі район сірчаних лазень – одне з найдивовижніших місць старого міста. Знамениті тбіліські лазні розташовані на одній «банній» вулиці, на невеликій ділянці в районі площі Горгасалі.
Найстарша з них – Іраклієвська лазня, за володіння якою ще в XVI столітті сперечалися члени царської сім’ї, князі і церква. Інші – Бебутівська, Казенна і Сумбатівська – були побудовані на початку XVII ст. Найпомітніша – Орбеліанівська (Блакитна) лазня з мінаретами з боків і стрілчастим фасадом, покритим строкатими кахлями, була споруджена 1840 року.
Що варто привезти з Грузії?
По-перше, горілку. Чача продається тут в пляшках в супермаркетах і на смак дуже навіть непогана. Чача – це самогон, зроблений з вичавок винограду, які залишилися після приготування вина. Тому домашня чача може бути міцністю від 40% і до 70% – дуже пекучий напій! Варто запастися і грузинськими солодощами – чурчхелою, сушеною хурмою, пастилою, баклавою, гозінаками. Це рай для ласунів! Звичайно ж – приправи. Приправи краще так само купувати на базарі, де їх сила-силенна, всі вони дуже смачні і є чудовим доповненням до різних страв. Найяскравіші за смаковими якостями, на наш погляд, сванська сіль і мінгрельський перець. Уже один аромат цих приправ викликає звірячий апетит! Є ще дуже гарні екземпляри цієї сувенірної зброї. Проте зауважимо, що такий сувенір підлягає обов’язковому декларуванню.
Столиця Аджарії і головний чорноморський курорт країни, Батумі подібний до молодого вина: безтурботний, запашний, вільний і п’янкий. Це інтернаціональне місто-сонце немов пустотлива (і обожнювана) молодша дитина з добропорядної сім’ї – і пожурити б треба за витівки, тільки ну зовсім не виходить сердитися на чарівне личко.
Батумі – уособлення сучасної Грузії. Його прекрасні пляжі заповнені туристами з багатьох країн, нічні клуби приймають найкращих діджеїв планети, в готелях пропонують якісний сервіс, а в ресторанах – дуже смачні страви національної кухні. До того ж, тут завжди люблять і чекають туристів з пострадянських країн.
Місто розташоване в Кахабeрській низовині, на висоті 5 метрів над рівнем моря. Форма низовини нагадує півмісяць, який розтягнутий на 7 км з півночі на захід. Основна частина Батумі прилягає до Батумської затоки, в північній частині – до Кахабрскої низовини, простягається уздовж річок Барцхана і Королісцкалі. Загальна площа міста становить 64,9 кв. км.
Аеропорт Батумі розташований за 2 км від центру міста. Подолати цю відстань найзручніше на таксі (10-15 хв. в дорозі). Якщо ж ви хочете заощадити, має сенс дочекатися автобуса № 10, що зв’язує аеропорт з центром Батумі. Зупинка розташована біля виходу із залу прильоту. Дорога займе близько 20 хв., проїзд обійдеться в 0,40 GEL.
З огляду на невисоку ціну за проїзд на поїзді, тим, хто подорожує на самоті, може бути зручно викупити обидва місця в СВ і в дорозі насолоджуватися красивими краєвидами за вікном і в найкращій компанії – самого себе.
У Батумі також можна приїхати за допомогою залізниці. З Тбілісі щодня відправляються два потяги: нічний, приблизно о 23:00, і ранковий о 9:00. В дорозі – близько 8 годин. За місце в двомісному СВ з білизною і чаєм просять 40 GEL, подорож а-ля «троє в човні, якщо не рахувати…» у другому класі обійдеться в 23 GEL. Від вокзалу Махинджаурі, що за 5 км від центру Батумі, регулярно відправляються автобуси і «самаршруто» в місто.
До того ж, з інших міст Грузії до Батумі легко дістатися на автобусах і маршрутках. Дорога з Тбілісі, наприклад, займе близько 6 годин і буде коштувати близько 18 GEL.
Міський транспорт Батумі представлений автобусами, маршрутками і таксі. У перших є певні маршрути і позначені зупинки (написи на яких дубльовані англійською – щоправда, це не стосується робочих околиць міста), другі ж спритно снують більшістю більш-менш значущих вулиць. Щоб зупинити маршрутку, досить махнути рукою машині, що наближається. Пункт призначення краще озвучити до посадки. Проїзд в автобусах і маршрутках коштує близько 0,4-0,5 GEL.
Батумські таксі діляться на офіційні (меншість) і неофіційні (більшість). Власне, «бомблять» тут всі й охоче: майже до будь-якого водія можна підійти з фразою: «Командире, відвезеш?» Лічильники в таксі – рідкість, про оплату потрібно обов’язково домовлятися заздалегідь.
Відповідь Батумі Європі – система BatumVelo, за якою можна взяти в оренду симпатичного двоколісного друга зеленого кольору і колесити бульварами та набережними.
Річна кількість опадів в Батумі – 2 131 мм. Жовтень – найбільш вологий місяць (272 мм), травень – найсухіший (77 мм). Батумі, так само, як і вся прибережна Аджарія, відрізняється вологим субтропічним кліматом і високим термальним режимом. Зазвичай в Батумі майже немає снігу (сніг лежить не більш 12 днів на рік). Середній рівень відносної вологості – 70-80%.
Головний міський пляж, який часто називають на західний манер Батумі-Біч – місце, де влітку яблуку ніде впасти. Проте, тут хороша інфраструктура, безліч кафе і ресторанчиків, станцій водних видів спорту. У деяких місцях пропонуються парасольки і лежаки, в інших доведеться влаштовуватися на гальці. Незважаючи на велику кількість відпочиваючих, на пляжі досить чисто. Кабінки для перевдягань і душові, знову ж таки, є не скрізь.
Тим, хто віддає перевагу усамітненому пляжному відпочинку, є сенс відправитися в південні передмістя Батумі – на пляжі Гоніо і Кваріаті.
Якщо море не налаштовує на купання, можна відправитися в аквапарк – тут є 5 басейнів, зокрема з різними хвилями, маса гірок і тобоганів, а також пропонуються SPA-процедури і справжній турецький масаж (з виписаним з Туреччини фахівцем).
Серед популярних пляжних дискотек на відкритому повітрі – «Тарабуа», «Прозак» і «Координати 41/41» – усі на Батумі-Біч. Саме тут крутять вертушки найкращі діджеї планети.
Західна, приморська Грузія радує гостей різноманітною рибною кухнею, великою кількістю овочів, зелені і фруктів, а також молочних продуктів і всіляких соусів і гострих закусок. У ресторанах, що розташувалися уздовж набережної Батумі, все перераховане вище представлено з лишком. Власне, тут можна спробувати не тільки страви місцевої кухні, але і «загальногрузинські» спеціалітети, з яких в першу чергу варто виділити шашлики, лобіо, кутаб, сациві та інші делікатеси, які ми так полюбляємо.
Чим славиться саме Батумі – так це «ачарулі хачапурі» – аджарськими хачапурі, тобто національним пирогом з листкового тіста з сирно-яєчною начинкою. Батумський варіант печеться у формі човника і, завдяки справжній картвельській щедрості, на виході перетворюється просто-таки на ковчег, наповнений смачною розплавленою сумішшю з дрібно нарізаного сиру і яєць. Одні з найкращих аджарських хачапурі готують в «Лунге» на розі Горгіладзе і Бараташвілі (від 2 до 3,5 GEL за порцію); також їх можна спробувати в багатьох забігайлівках на вулицях Батумі.
Пообідати «з краєвидом» можна в розташованому прямо навпроти мальовничої гавані ресторані «Санапіро», а найсмачніші хінкалі, за відгуками, подають в «Закарі», що на розі вулиці Пушкіна і Важа Пшавела (по 0,50 GEL за штуку). Доповнити трапезу варто одним з численних сортів місцевого пива.
Сувеніри на пам’ять про Батумі можна купити в магазинчиках, яких повно уздовж набережної, а також в декількох спеціалізованих магазинах у центрі міста. За найсвіжішими фруктами і овочами, ароматними приправами і травами, а також іншою їжею вирушайте на Батумський ринок (найбільша кількість і різноманітність товарів спостерігається з ранку приблизно до полудня). Ну і, зрозуміло, сам Творець велів (адже саме він дав людині виноградну лозу) зазирнути дорогою в одну з винних лавок, щоб купити пару пляшок «Сапераві» і «Кіндзмараулі», а також прихопити кілька літрів смачного домашнього вина.
Найбільше в Батумі невеликих сімейних готелів і гостьових будинків, де гостям надається мінімальний набір послуг готельного сервісу. Але навіть найвибагливішим туристам, які звикли до високих стандартів, є з чого вибирати: у Батумі гостей приймають кілька п’ятизіркових готелів, в тому числі Sheraton та Intourist.
Центр того Батумі, що відпочиває – півторакілометровий Приморський бульвар, що простягнувся вздовж пляжу. Це не тільки осередок безтурботного життя – маса кафе і ресторанчиків, симпатичних магазинів, затишних крамничок і барів «на ходу», але й історична пам’ятка: деякі дерева унікальні, а інші вже мають досить поважний вік. Тут же можна оглянути Батумі з колеса огляду (0,50 GEL).
Інше місце, де багато відпочивальників – площа Європи з фонтанами, що співають, і солідним, як заввишки так і за вартістю, пам’ятником Медеї, що зображує субтильну діву і золотого баранчика, який мляво повис в її руці.
Якщо чарівність вечірнього Батумі налаштує вас на романтичний лад, не забувайте, що штраф за поцілунки в громадських місцях становить 50 GEL.
З архітектурних пам’яток варто звернути увагу на найстарішу (і єдину на сьогоднішній день) мечеть Орта Джамі (19 ст.), прикрашену чудовими зразками арабської каліграфії. Цікаві також численні православні, католицькі та вірменські церкви міста, найбільш популярні з яких церква Святого Миколая, кафедральний храм Різдва Пресвятої Богородиці та вірменська церква Сурб Пркч.
Обов’язково радимо відвідати руїни фортеці Гоніо (12 км на південь від Батумі), що колись була цитаделлю Римської імперії, а потім Візантії. Сьогодні тут можна побачити 900 м кріпосних стін та 18 веж. До того ж, за переказами, саме тут похований апостол Матвій.
Врятуватися від літньої спеки з користю для розуму і душі можна в музеях Батумі. Аджарський художній музей має в своєму розпорядженні колекцією робіт європейських і російських майстрів 19-20 століть, а також значне зібрання картин Піросмані та Ахвледіані. У музеї Нобеля можна зануритися у славну історію Батумі кінця 19 – початку 20 століть, коли місто було об’єктом пильної уваги (і щедрих вливань) Нобеля і Ротшильда. Тут є і музей Сталіна, що пропонує ознайомитися з його особистими речами. Батумський археологічний музей представляє велику колекцію артефактів, предметів побуту та ювелірного мистецтва різних епох, знайдених у південно-західній Грузії.
Природні пам’ятки – озеро Нурігель і парк 6 травня. На берегах озера працюють човнові станції та водні атракціони, а також діють дельфінарій і акваріум. Величезне дерево, що зустрічає відвідувачів біля входу в парк, було посаджено Олександром III під час його візиту в Батумі.
Ще одне мальовниче озеро – Ардаганське – відокремлене від моря тільки вузькою смужкою пляжу. На озері діють світломузичні фонтани, працюють ресторани аджарської та китайської кухні.
Неодмінно варто відвідати Батумський ботанічний сад, де ви зможете побачити величезну кількість рослин з усього світу.
мандрівників: 13132
рейтинг:
Древний Тифлис на берегах Куры, Тбилиси — столица Грузии, её культурный, экономический и политический центр, а ещё безумно интересный и многоликий город. «Тёплый», по-грузински «тбили», Тбилиси был основан на горячих серных источниках. По легенде, которую так любят рассказывать всем приезжающим сюда местные жители, некогда царь Вахтанг Горгасали отправился на соколиную охоту, его птица бросилась за уткой, пытавшейся спастись в водоёме, и обе немедленно сварились в горячем источнике.
мандрівників: 73
рейтинг:
Уреки - уникальный климатическо-бальнеологический курорт на побережье Черного моря в Грузии в 50 км от Батуми, славящийся пляжами с черным магнитным песком, которому нет аналога в мире. Курорт у моря с песочными пляжами. Пляж в Уреки покрыт песком черного цвета, называемый магнитным.
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie і з нашою Політикою конфіденційності