Прекрасна балканська країна
Географія
Албанія – це одна з країн південно-східної Європи, що розташована на Балканах. Загальна площа цієї стародавньої країни становить 28 748 км. кв. Республіка Албанія на півночі межує з Чорногорією, на північному сході – з Косово, на сході – з Македонією, а на півдні і південному сході – з Грецією. Загальна довжина албанського кордону – 1094 км. На заході Албанія омивається теплими і прозорими водами Адріатичного та Іонічного морів. Найвища вершина країни – гора Кораб (2764 м).
Столиця Албанії
Столиця Албанії – Тирана – була заснована турками 1614 року. 1920 року Всеалбанський національний конгрес проголосив Тирану столицею незалежної Албанії. Зараз населення Тирани налічує понад 400 тис. осіб.
Офіційна мова
Офіційна мова Албанії – албанська, одна індоєвропейських мов, а також спадкоємиця іллірійської мови. Сучасна албанська мова має багато запозичень з грецької, італійської, латинської, турецької і слов’янських мов.
Релігія і населення
Близько 70% населення Албанії є мусульманами, які належать до сунітської гілки ісламу. Ще 10% албанців – це християни-католики, 7% – православні християни. Численні стереотипні уявлення про цю закриту донедавна країну є здебільшого помилковими: вулиці тут не кишать злочинцями, люди не страждають дивацтвами в спілкуванні. Населення дуже привітне і товариське. З огляду на відсутність системи навігації на вулицях міст, часто просто необхідно розпитати когось, щоб дізнатися, як дістатися до того чи іншого будинку, на якому, швидше за все, немає таблички з номером, зате є особливе розфарбування. Албанці полюбляють строкате оздоблення і відповідним чином прикрашають своє місто і будинки.
Державний устрій
Албанія є парламентською республікою. Сучасна конституція країни була прийнята 21 жовтня 1998 року після багаторічної боротьби за незалежність. Парламент Албанії – однопалатні Збори (Народні збори), в який кожні 4 роки відбуваються вибори депутатів (всього 140 депутатів).
Головні політичні партії – Демократична партія Албанії, Соціалістична партія Албанії, Демократичний альянс, Республіканська партія Албанії і Партія єдності на захист прав людини.
1 квітня 2009 року Албанія стала членом блоку НАТО. Зараз Албанія прагне увійти до Євросоюзу. У квітні 2009 року Албанія офіційно подала заявку на вступ до ЄС.
Клімат і погода
В Албанії переважає клімат типовий для всього Середземномор’я: м’який субтропічний з сухим жарким літом (середня температура +27 градусів) і з вологою прохолодною зимою (середня температура + 5 градусів). Туристичний сезон триває з травня по вересень (найтепліший місяць – липень, до +38 градусів), але навіть в жовтні і квітні погода в Албанії може бути досить прийнятною для відпочинку.
Море
Албанія омивається водами Адріатичного та Іонічного морів. Загальна довжина берегової лінії становить 362 км. На Адріатичному узбережжі Албанії біля стародавнього міста Лежа, заснованого ще в IV ст. до н.е., розкинулася красива Дрінська затока.
Албанії належать кілька невеликих островів, але всі вони ненаселені. Найбільший з них – острів Сазані, який лежить біля входу в затоку Влера. Його площа становить 5 км. кв.
Узбережжя Албанії та Італії з’єднує протока Отранто, ширина якої становить 75 км. Ця протока розділяє Адріатичне і Іонічне моря.
Ріки та озера
Незважаючи на те, що Албанія є невеликою гористою країною, її територією протікає велика кількість річок. Найбільші з них – річка Дрин (285 км) на півночі країни і річка Семан (281 км) на півдні. Також слід згадати річки Вьоса (272 км), Мат (115 км), Шкумбіні (181 км) і Бистрицю.
На території Албанії є кілька великих озер – Охридське, Скадарське, Велика Преспа і Мала Преспа.
Площа Охридського озера становить 358 км. кв. Його середня глибина – 155 м, а максимальна – 288 м. Зараз Охридське озеро входить в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До речі, в ньому мешкають 2 види форелі.
Скадарське озеро розташувалось на території не лише Албанії, а й Чорногорії. Його середня площа становить 475 км. кв. 2005 року на території Скадарського озера був створений державний заповідник.
Озера Велика Преспа і Мала Преспа розташовані на висоті 853 метри над рівнем моря.
Культура
Недивно, що Албанія має довгу історію та унікальну культуру, на яку суттєво вплинули стародавні греки, римляни, візантійці і слов’яни (перш за все, серби). У Середньовіччі культура Албанії перебувала під сильним турецьким впливом. Але це й зрозуміло, адже тоді ця територія входила до складу Османської імперії.
Крім того, на албанську культуру в Середньовіччі помітний вплив мали італійці (зокрема, права на деякі албанські міста висувала Венеція), які довгий час вважали територію сучасної Албанії своєю «вотчиною».
Перш за все, слід відзначити унікальну албанську архітектуру, яка розвивалася під впливом сербів, італійців і турків. Однак, на жаль, в 1944-1990-х роках під час правління комуністичної партії багато пам’ятників архітектури було знищено. Здебільшого це стосується старовинних мечетей і католицьких храмів.
Проте, під час правління комуністичної партії в Албанії міста Гірокастра і Берат були оголошені містами-музеями. В наші дні ці міста завдяки архітектурі, що збереглась за часів Османської імперії, потрапили в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Література Албанії почала розвиватися тільки з другої половини XIX століття, коли розпочався рух за національне пробудження – Rilindja Kombëtare, який прагнув до незалежності від Османської імперії. Цей рух відноситься до романтичного націоналізму, і саме досліджуючи його, можна зрозуміти менталітет сучасних албанців.
Національна албанська еліта сформувалася тільки на початку XX, завдяки випускникам католицьких навчальних закладів, створених єзуїтами і францисканцями в місті Шкодер.
Під час Другої світової війни більшість письменників були змушені покинути Албанію, і тільки з 1960-х років починається албанський літературний ренесанс, пов’язаний, перш за все, з ім’ям Ісмаїла Кадаре. Навіть сучасні албанські письменники багато в чому орієнтуються на творчість поета і прозаїка Кадаре.
Що стосується кіно, то перша кіностудія в Албанії (Albafilm) була створена 1952 року, а перший албанський художній повнометражний фільм з’явився 1958 року (це була картина «Tana»).
Кухня Албанії
Кухня Албанії сформувалася під сильним турецьким впливом. Традиційний обід в Албанії починається з закуски, відомої як мезе (кисле молоко, м’ясо, огірки, часник, оливкова олія, спеції). Турист може прийняти мезе за основну страву, але насправді це всього лише місцева закуска. Традиційне мезе подається в Албанії з курячою печінкою. Що ж стосується традиційного албанського аперитиву, то це ракія або келих червоного вина.
Найпопулярніші салати в Албанії – картопляний салат, салат з квасолі та салат зі свіжих овочів (помідори, огірки, зелений перець і цибуля). Найпопулярніші албанські супи – це Jahni soup (його смак відрізняється у різних регіонах Албанії) і лимонний суп.
Дуже популярні страви з риби, особливо в приморських районах. Практично всі види риб подаються запеченими в оливковій олії з часником і різними спеціями. Албанську кухню не можна уявити без оливок. Також в Албанії популярні страви з баранини, телятини, і навіть свинини, незважаючи на те що в країні велика частина населення сповідує іслам.
Особисто ми порадимо туристам обов’язково спробувати запечену форель з цибулею і помідорами. Для албанців це традиційна страва.
Але завжди, будь ласка, залишайте місце для чудового албанського десерту. Пахлава, лукум, kadaiff, що мають турецьке коріння, в Албанії виготовляють в різних, часом дуже незвичайних, версіях. Також радимо вам скуштувати в Албанії місцевий пудинг з овечого молока та інжиру.
Сувеніри / покупки
Туристам ми радимо поїхати в невелике містечко Круя, на північ від Тирани. У цьому старовинному місті (зараз його населення складає всього лише 20 тис. осіб) можна купити найкращі албанські сувеніри, ювелірні та антикварні вироби. Ми рекомендуємо купувати ляльок, попільнички, іграшки, оливкову олію, мед, чай, трави, спеції, алкогольні напої, чашки, тарілки, футболки, албанські прапори, а також компакт-диски з албанською фольклорною музикою.
Години роботи установ
В Албанії більшість магазинів працює з 9:00 до 18:00, а банки – з 08:00 до 16:00. Деякі магазини працюють у суботу і неділю.
Віза
З 1 квітня 2017 року громадяни України, які користуються дійсними проїзними документами, можуть в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на території Албанії упродовж терміну, що не перевищує 90 днів протягом 180 днів.
Валюта Албанії
Офіційна грошова одиниця Албанії – лек. Один лек (міжнародне позначення: AL) поділяється на 100 кіндарок. В Албанії користуються банкнотами таких номіналів: 100, 200, 500, 1000 і 5000 леків.
Крім того, в обігу перебувають монети номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 леків. Албанці зовсім не проти, коли туристи розплачуються з ними доларами або євро. Ніколи не міняйте валюту «з рук», яким би привабливий не був курс. Інакше ви ризикуєте стати жертвою шахраїв.
Митні обмеження
Ввозити в Албанію місцеву валюту (леки) не можна. Іноземну валюту в Албанію можна ввозити без будь-яких обмежень. З Албанії можна вивезти до 5 тис. доларів, або стільки грошей, скільки турист заявив при в’їзді в цю країну.
З Албанії дозволено вивозити на одну людину – 2 літри вина, 1 літр міцних алкогольних напоїв, до 200 сигарет тощо.
Корисні телефони і адреси
Посольство Албанії в Україні (за сумісництвом):
Адреса: 02-386 м. Варшава, ул. Алтова, 1
Телефон: (810 4822) 824-14-27
Факс: (0-22)
Яка ще країна така багата руїнами античних міст? Де в сучасній Європі знайдуться пляжі майже 500 кілометрів завдовжки? А архітектурні пам’ятники, які охороняються ЮНЕСКО? А чудова кухня з прекрасними винами? Зрозуміло, все це є в Албанії.
Албанія – остання загадкова територія суцільно освоєної Європи.
Предками сучасних албанців вважаються іллірійські племена, які поселилися на Західних Балканах в II тисячолітті до н.е. У VII столітті до н.е. на території сучасної Албанії стародавні греки заснували кілька міст-полісів (Дуррес, Аполлонію і Бутринт). У різні часи ці грецькі колонії входили до складу Стародавньої Македонії і Римської Імперії. До речі, під контроль Риму ці землі потрапили в 167 р до н.е., після тривалої і кровопролитної війни.
285 року н.е. римський імператор Діоклетіан розділив Іллірію (тобто територію сучасної Албанії) на чотири провінції. Столиця однієї з них була в Дурресі.
У 395 р н.е. Іллірія, після розпаду Римської імперії, увійшла до складу Візантії. У IX столітті сусіднє Болгарське царство стало дуже сильним і могутнім. У підсумку, територія сучасної Албанії увійшла до складу цього царства.
У Середньовіччі на території сучасної Албанії було утворено кілька феодальних князівств. Так, 1190 року сформувалося феодальне князівство в Круї. Наприкінці XIV століття на територію Албанії почала претендувати Османська імперія. І після багаторічних воєн (повстання Скандербега), 1479 року, Албанія все ж таки увійшла до складу Османської імперії. Незважаючи на постійні повстання проти турецького ярма, Албанія змогла отримати незалежність тільки 1912 року. Під час Першої світової війни Албанію окупували Італія, Сербія та Австро-Угорщина. Після закінчення Першої світової війни Албанія знову отримала незалежність, і 1920 року албанський Національний конгрес проголосив Тирану столицею країни.
Під час Другої світової війни Албанська Національна армія на чолі з Енвером Ходжа завзято опиралася італійським і німецьким військам. У січні 1946 року була проголошена Народна Соціалістична Республіка Албанія. Лідером країни став комуніст Енвер Ходжа.
У 1970-х Албанія припинила відносини не тільки з Радянським Союзом, Китаєм, Румунією, з якими до того підтримувала дружні стосунки, але і з іншими країнами світу, а Енвер Ходжа закрив кордони, вважаючи себе єдиним справжнім комуністом у світі. Тоді і було прийнято рішення спорудити доти, щоб кожна сім’я була захищена на випадок війни. Вартість одного такого об’єкта оцінювалася приблизно в 2 тисячі доларів. На ті часи це були величезні гроші – стільки коштувала двокімнатна квартира.
Перш ніж розгорнути небачене мегабудівництво, Ходжа розпорядився в найпершу, експериментальну точку помістити чотирьох архітекторів, які розробляли проект. І наказав стріляти по ній з танків. Потім з важкої артилерії, потім атакувати з повітря і, нарешті, застосувати хімічну зброю. Все це, щоб переконатися в міцності доту. Випробування він витримав, хоча творці, кажуть, оглухли.
Ходжа готувався перечекати війну в супербункері, який спорудили в його рідному місті Гірокастра. Верхівка партійного керівництва мала ховатися в Тирані.
Усупереч похмурим прогнозам, ніхто на Албанію навіть не думав нападати, і бункери залишилися незатребуваними. У наші дні їх налічується близько 700 000. Деякі, розфарбувавши, переобладнали під ресторанчики, кафе, дискотеки, більярдні. Решту використовують як приватні сховища, де взимку зберігають картоплю. А частину дотів все ж потроху почали прибирати.
У грудні 1990-го року в Албанії була введена багатопартійна система, і після цього значення комуністичної партії в цій країні стало дуже невеликим. У жовтні 1998 року була прийнята нова конституція країни.
Сьогодні Албанія дуже швидко розвивається – будуються нові готелі і центри дозвілля, ціни на послуги досить приємні при їхній цілком гідній якості.
Після перетину кордону мандрівники насамперед потрапляють в Шкодер – одне з найстаріших міст Європи. Щоб оглянути численні пам’ятки міста, заснованого за 500 років до Різдва Христового, не вистачить цілого дня, тому слід вибрати найцікавіші.
Фортеця Розафа, що стоїть на вершині скелястого пагорба неподалік від Шкодера, неодноразово атакувалася римлянами, турками, чорногорцями. Сьогодні вона – місце паломництва подружніх пар, які бажають народження дитини, вагітних і жінок, що годують груддю. Причина цього – сумна легенда про молоду жінку Розафу, яку принесли в жертву язичницькому божеству. Місцеві мешканці розповідають, що її замурували в стіні разом з немовлям, тому зі стін фортеці іноді сочиться молоко.
Чи є на землі людина, яка ніколи не чула про Матір Терезу? Албанці не тільки знають про неї все, але і пишаються тим, що зарахована католицькою церквою до лику святих Тереза Калькуттська – їхня співвітчизниця. Пам’ятник святій Терезі, черниці, яка все своє життя віддала служінню бідним і хворим – одна з головних визначних пам’яток міста.
Увічнене в камені свідоцтво віротерпимості албанців – побудовані неподалік один від одного в центрі міста 3 храми. Це мечеть Аль-Заміль, подарунок Шкодеру від шейха Саудівської Аравії, трикупольний величний православний храм і католицька церква францисканців.
Чудове курортне місто Влера розкинулось на стику двох морів – Іонічного та Адріатичного. Пляжі на курорті галькові. Коктейль з вод Адріатичного і Іонічного моря – незвичайне поєднання тепла і свіжості. Цитрусові гаї, що оточують пляж, наповнюють всю місцевість чарівними ароматами. Тож недарма Влеру називають маленькою Ніццою в Албанії.
Курорт пропонує різний рівень відпочинку за різними цінами. Щоб дістатись у Влеру з Тирани, вам необхідно буде проїхати гірською, але дуже хорошою дорогою 2-2,5 години.
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie і з нашою Політикою конфіденційності