В’єтнам – красива стародавня країна, що вражає мандрівників дивовижними пейзажами, численними історико-культурними пам’ятками та щирим доброзичливим ставленням населення. Яскраві фарби в’єтнамської природи неповторні: зелень рисових полів і кокосових гаїв, синє марево гірських вершин і смарагдові морські простори…
У В’єтнамі не буває «невідповідного» сезону для знайомства з країною. Відпочинок у В’єтнамі можливий будь-якої пори року – тут завжди знайдеться теплий і сонячний куточок з прекрасною погодою.
Столиця В’єтнаму – Ханой – спокійне місто з мальовничими парками і тінистими бульварами, витонченою архітектурою періоду французької колонізації і сучасними хмарочосами. Особливо чарівний Старий квартал Ханоя з багатою більш ніж тисячолітньою історією. Той, хто коли-небудь відвідував це місто на березі Червоної річки, напевно розповість про те, що Ханой – одне з найкрасивіших міст в Південно-Східній Азії.
Характерною особливістю в’єтнамського народу можна справедливо вважати чуттєвість, яку в’єтнамці висловлюють поняттям «тінькам». Це слово неможливо дослівно перекласти іноземною мовою, а можна лише спробувати передати за допомогою цілого набору понять. Тінькам – це чуттєвість, емоційність, гостинність, співчуття, дружелюбність… Список можна продовжувати і далі. Лише проживши у В’єтнамі не один рік, можна відчути сенс, вкладений в слово «тінькам». Говорячи про менталітет в’єтнамців, не можна не згадати ще й про таку рису, як згуртованість нації, яка створювалася із століття в століття на тлі безперервних воєн. У цій країні кожен перехожий, незалежно від його статусу і навіть статі, готовий заступитися за слабшого, на стороні якого правда.
У всьому світі жінки, а втім, і багато чоловіків намагаються вибілювати зуби, оскільки білі зуби – стандарт краси. А що ви скажете про радикально чорні зуби? Жінки одного в’єтнамського племені накладають на зуби чорний лак, щоб виглядати привабливо. Лак складається з попелу шкаралупи кокосового горіха і смоли. Але робиться це не тільки для краси – білі зуби тут вважаються ознакою демонів, диких тварин і дикунів, а культурна і освічена жінка не повинна бути схожою ні на кого з перерахованих. Важко з цим сперечатися.
А ще просто дивовижний факт – дітей у В’єтнамі нерідко називають відповідно до порядку їхнього народження. Старший називається Великий, потім йдуть Другий, Третій і так далі. Коли хтось із членів сім’ї помирає, до нього приходить вся родина і найстаріший пропонує йому прийняти нове ім’я, оскільки вважається, що людина не повинна йти в інший світ з тим ім’ям, що вона носила за життя. Найчастіше використовуються імена (в перекладі) для чоловіків – Вірність, Чесність, для жінок – Відданість, Гармонія.
В’єтнам – дивовижна країна, в якій духовне життя народу сформували чотири великі філософії та релігії: конфуціанство, таоїзм, буддизм і християнство. Протягом століть конфуціанство, таоїзм і буддизм перепліталися з народними китайськими віруваннями, стародавніми в’єтнамськими анімістичними поглядами, в результаті чого сформувалося те, що називається Там Джао (або Потрійна релігія). Здивує тут і історія мови. В’єтнамська – це офіційна мова країни, хоча в різних регіонах є свої діалекти. Існують десятки різних мов, якими розмовляють різні етнічні меншини, крім того, в деяких частинах країни використовують кхмерську і лаоську. Найбільш уживані мови – в’єтнамська та китайська (кантонізька і мандаринська), англійська, французька, російська. І, звичайно ж, захоплення викликають місцеві майстри та художники. До розвинених видів мистецтва відносяться: традиційний живопис по шовку, еклектична форма театру, зокрема – драматичний та ляльковий театр, музика і танці, релігійна скульптура, лакові мініатюри і кераміка.
На ринок тут ходять не тільки за їжею, а й за враженнями! У гірських місцевостях півночі В’єтнаму ринки – це не просто місця для обміну товарами. На ринках зустрічаються, спілкуються, закохуються, знаходять собі пару. Ринки стають важливим місцем в житті людей, особливо у важкодоступних гірських районах, настільки малонаселених, що селища розташовані на дуже великих відстанях одне від одного, і людям ніде зустрітися, окрім як на ринку.
У деяких місцях є особливі ринки, в народі звані «любовними ринками», які стали місцем побачення молоді та місцем зустрічі закоханих, а також місцем зустрічі для тих, хто любив один одного в минулому, але з різних причин не змогли одружитися, і наразі одружені з іншими. За загальноприйнятими нормами раз на рік вони можуть зустрітися одне з одним на таких «любовних ринках», але тільки один раз, тільки на певному ринку. А їхні законні чоловік та жінка не повинні бути ревнивими і виступати проти таких зустрічей. Найвідоміші «любовні ринки» – це ринки в Сапа і в Кхаувай.
В’єтнамська кухня винятково різноманітна – кажуть, що існує близько 500 різних традиційних страв, які містять екзотичні види м’яса, і чудові вегетаріанські вироби, часто призначені для заміни м’ясних і рибних страв. Але варто подумати двічі, перш ніж спробувати м’ясо рідкісної тварини. Хоча основу в’єтнамської кухні становить простий білий рис, рясно приправлений овочами, рибою, яка дуже популярна у В’єтнамі, м’ясом, спеціями і соусом. Булочки, макаронні вироби і відварені рисові галушки є дуже популярними, також, як і всілякі супи, зокрема суп з вугра, вермішелевий, з рубаною курятиною і гіркий суп. Дуже багато різноманітних оригінальних фруктів: драконовий фрукт, жажабе, хакі, лонган, помело, трикісточкова вишня і водяне яблуко. В’єтнамська кава (ка фе фін) дуже смачна; її зазвичай готують дуже міцною і дуже солодкою.
Традиційними сувенірами вважаються капці-в’єтнамки і панамки з бананового листя. Капелюшки, мабуть щоб догодити туристам, продають різних розмірів, форм і навіть з вишивкою. В’єтнамці ж носять найпростіші, і ви в цьому переконаєтеся, коли будете проїжджати рисові поля. В’єтнам справедливо вважається одним зі найбільших світових виробників шовку, а тому вироби з нього тут відрізняє висока якість. Велике розмаїття таких виробів за чудовими цінами можна зустріти всюди: шарфи, хустки, сумки, постільна білизна, сорочки і блузки, сувенірні вироби. Традиційний шовковий халат обійдеться не дорожче 10 $.
Серед аксесуарів популярні вироби зі шкіри крокодила та змії: гаманці, портмоне, ключниці, чохли для телефонів, сумки і т.д. Любителів перлів В’єтнам теж порадує приємними цінами. Придбати чудовий перли і вироби з них можна по всій країні, проте, рекомендуємо Муйне і Нячанг – тут ще дешевше.
В’єтнамські розваги дуже різноманітні: прогулянки на величезних слонах, обіди в зміїному ресторані, відвідування крокодилової ферми і розслаблення під час риболовлі – все це чекає гостей міста. Нічна тусовка представлена численними клубами і музикою з дискотек, а бари і ресторани пропонують цікаві шоу-програми. Вирушаючи на відпочинок з дітьми, можна не турбуватися про те, чим їх здивувати, адже в Хошиміні є цікавий аквапарк і акваріум, а у місті можна зустріти зоопарки і навіть пташині парки. Відвідати В’єтнам варто і для оздоровлення, тут сконцентровано чимало SPA-комплексів і джерел мінеральної води. Любителі дайвінгу вже давно відзначили наскільки дешево займатися даним видом спорту у В’єтнамі. За дайвінгом – тільки в Нячанг, Дананг, а також на острови Фукуок і Кондао. На острові Уейл є великі PADI-центри, де працюють багатомовні інструктори. Багато великих готелів надають інструкторів і обладнання для занурень.
Далат – місто на центральному нагір’ї В’єтнаму, столиця провінції Ламдонг. Розташований він на плато Лангбанг на рівні приблизно 1 475 метрів над рівнем моря, за 1491 км від Ханоя і за 300 км від Хошиміна.
Назва міста, скоріше за все, походить з латської мови, один з можливих перекладів – «річка племені Лат». Крім цього, місто має й безліч неофіційних назв: «Маленький Париж» (для підтвердження цього на задній частині центрального ринку була зведена невелика, але точна копія Ейфелевої вежі; ця мініатюра нагадує про те, що Далат був побудований французами для порятунку від спекотного клімату Сайгона ), «Місто вічної весни», «Швейцарські Альпи у В’єтнамі».
Завдяки своєму розташуванню, Далат – місце з досить м’яким, субекваторіальним, кліматом. Температура повітря коливається в межах від +10 до +26 °С, і навіть в сезон дощів тут практично завжди сонячно і тепло. Середньомісячні температури – від +24 °C листопаді-грудні до +28 °C в квітні-травні.
Мінімум опадів випадає в «сухий сезон» – з грудня по березень, влітку і восени можливі дощі.
Рельєф Далата переважно горбистий, що надає місту ще більшої краси.
Унікальний клімат високогірного курорту Далат зробив його улюбленим місцем відпочинку не тільки серед місцевих жителів, а й серед туристів з різних країн.
Раніше поєднання французької провінційної чарівності Далата, традиційної для В’єтнаму східної екзотики, лікувальні властивості найчистішого гірського повітря прекрасно доповнені відсутністю сильної спеки зробили це гірське містечко неймовірно популярним у колоніальної еліти.
Зараз же місто, крім усього іншого, має й досить розвинену туристичну індустрію, що сприяє збільшенню потоку іноземних туристів, яких приваблюють як унікальні природні багатства В’єтнаму, так і можливості для комфортного і повноцінного відпочинку. Прохолода Далата вабить до себе звиклих до спеки жителів рівнинного В’єтнаму, а також туристів, охочих отримати нові враження і побачити інший В’єтнам. Серед населення міста можна зустріти заможних в’єтнамців, європейців і забезпечених громадян інших азіатських країн. Далат – це найпопулярніше місце проведення медового місяця у молодят, а також місто артистів і художників В’єтнаму. Далат також славиться полями для гольфу і парком квітів.
Пам’ятками Далата є: озеро Суан Хіонг, розташоване в центрі міста – одне з найприємніших місць для відпочинку і прогулянок. Неподалік від самого міста знаходяться знамениті вежі Тямів, потрапити на які можна за допомогою фунікулера. Дуже цікаві для відвідування місцеві пагоди, найбільшої уваги заслуговують Lam Ty Ni, Thien Vuong, Linh Son, Su Nu, Minh Nguyet Cu Sy Lam. У Далаті багато різноманітних храмових споруд, тут є католицька і євангельська церкви, Кафедральний Собор, що відкриті для відвідування.
У літній резиденції останнього імператора Бао Дая повністю збережений інтер’єр. Французький квартал майже не змінився з часу свого виникнення. Зацікавлять туристів також резиденція генерал-губернатора та стара залізниця, яка з 1928 по 1964 роки з’єднувала Далат і Тапчам (зараз по ній ходить туристичний поїзд). Готель Ханг Нга з його унікальною архітектурою (т. зв. «Crazy House») – це пансіон, кафе і художня галерея водночас.
Дуже цікавий краєзнавчий музей Лам Донг, побудований в колоніальному французькому стилі, де представлені гончарні вироби, що збереглися з давніх часів, костюми та музичні інструменти місцевих народностей.
А ще парк квітів та Долина Любові. З Далата також організовуються різні тури довколишніми природними парками і на мальовничі водоспади
Ханой — столица Вьетнама и второй по численности населения город страны. Главный политический, образовательный и культурный центр страны и второй по значению промышленный центр (после Хошимина). С 1902 по 1953 годы — столица Французского Индокитая, с 1954 по 1976 годы — Демократической Республики Вьетнам (Северного Вьетнама).
Нячанг — столица провинции Кханьхоа в центральном Вьетнаме. Расположен на побережье Южно-Китайского моря, в 1280 км от Ханоя и в 439 км от Хошимина. Один из самых популярных курортов Вьетнама.
Фан Тьет (Phan Thiet) расположен в 200 км от Сайгона вдоль юго-восточного вьетнамского побережья; город известен благодаря самому протяженному пляжу страны. Фан Тьет – это классический пример курорта, сохранившего культуру рыбацкой деревни. В самом городе туристический бизнес не развит, в то время как вдоль побережья на полуострове Муй Не (Mui Ne) протянулись многие километры прекрасных курортов.
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie і з нашою Політикою конфіденційності