Скільки коштує відпочити на Занзібарі – бюджет подорожі в деталях
Вітаємо з Великоднем!
Великдень повниться дивами, як дерева — цвітом.
Інколи змиває з серця сум і скорботу всесильним весняним дощем, а деколи — розсипається довкола сонячними променями, ніби вдягає небо у щасливе намисто. Та завжди — нагадує, що ми чекаємо прийдешнього дня недарма.
Є в ньому місце надії та вірі попри буремність життя. Є ще бажані події на горизонті та теплі долоні людей поруч просто зараз: наших рідних, друзів, колег, сусідів. Обличчя їхні сьогодні замріяні, а хода — обережна. Адже треба утримати, донести додому: вогник свічки, запашний хліб, нагадування про те, що руки наші ніколи не бувають насправді порожніми.
В них — великодні кошики й сподівання. Сила обіймати коханих. Підтримувати своїх. Боронити, створювати, вітати. Рухати найважчу гору — що, бува, затуляє нам світле завтра.
Дивитись широко розплющеними очима довкола й цінувати кожну мить нашої найголовнішої подорожі — тієї, що завдовжки в життя. Де не все залежить від логіки: що не крок — загадка, квест, дивина. Де можливе усе — а те, чого прагне кожна часточка душі — поготів.
