Три причини, чому подороЖИТИ варто прямо зараз

У 2023 глобальна нестача відпочинку сягнула найвищої позначки за останні 10 років. З’явився навіть такий термін, як відпусткова депривація — стан, коли люди багато працюють і надто рідко беруть вихідні. Найбільше її відчувають люди на злеті кар’єри: 73% покоління зумерів, а також сім’ї: 68% опитаних із дітьми та 56% без дітей¹. Це світова статистика, а що вже казати про Україну.

Нам усім критично необхідно наповнюватися враженнями, проводити якісний час з близькими, пильнувати за своїм станом. ПодороЖИТИ, особливо у нинішні буремні часи — адже вони фізично складні. Щодня обставини вимагають адаптуватися, змінювати свої звички та стандарти, а питань на порядку денному менше не стає.

Може здатися, що відпочинок та подорожі «не на часі». Проте кожен день, коли ми недосипаємо, нервуємо, робимо сто справ наввипередки з графіком знеструмлення, іде коштом резервних сил. Якщо цей резерв не поповнювати вчасно, можна у найбільш недоречний момент «втратити ємність» і скиснути, як нещадно жована пасатижами батарейка.

Відпочинок для кожної людини є нагальною потребою, а не розкішшю. Подорожі допомагають нам повертати тонус, приймати виклики сьогодення і повніше відчувати життя. Так, наприклад, міжнародна стратегічна дослідницька компанія Northstar Research Partners минулоріч опитала 14 527 респондентів:

• 85% повідомили¹, що мандри та бездіяльний перепочинок допомагають їм оптимістичніше сприймати події.
• 87% підкреслили, що регулярні вихідні — справжні, без хатніх клопотів — відчутно зміцнюють здоров’я та добробут¹.

Чи ви знали, що море лікує? Це не висмикнута з меланхолійного роману фраза, а науковий факт. Поки людина відпочиває на узбережжі, вона мимохідь збільшує фізичну активність, вступає у більш позитивну соціальну взаємодію, а рівень стресу знижується. І це ще не все!

У буденних турботах здатність концентруватися регулярно вичерпується, адже довкола стільки тригерів². Коли ми втрачаємо змогу сприймати інформацію, розрізняти важливе й неважливе, то стаємо беззахисними й керованими. А звук хвиль, що мірно накочуються на пляж, викликає глибинне відчуття спокою та відновлює увагу³.

Десятиріччя, проведені серед цегляних «коробочок», міських парків із нормою 30 м² на одну компанію з килимком та підстриженими майже «під одиничку» деревами. Таке на вигляд сучасне життя в місті. Але є й близько трьох сотень тисяч років еволюції людини розумної — і вони минули в геть інших умовах. Наш мозок досі тяжіє до зеленого й неокрайого горизонту⁴. Ось що про це кажуть дослідники — неодноразово, з 70-х років і по нинішній день:

• Можливість спостерігати блакить водойм та пишні зелені сади покращує самопочуття³. Знижується рівень розумової втоми, поновлюється здатність зосереджуватися та стабілізується психічний стан⁵.
• У класичному університетському експерименті студенти, що бачили з вікна дах, вкритий соковито-зеленим газоном, стійкіше зосереджувалися на виконанні завдань (хоча вони були нудні!), аніж ті, кому було видно звичайну бетонну покрівлю⁶.
• Електроенцефалограми теж підтвердили, що мозок пожвавлюється від споглядання зелені довкруги. Науковці відправили одну групу 40 хв погуляти у великому парку, а іншу — вулицями, а потім запропонували низку тестів. Ті, хто побув на природі, значно менше припускалися помилок. Виконавча функція мозку якісно покращилась⁷. Тобто, зміцнилася здатність планувати свої дії, утримувати інформацію в голові, відмовлятися від недоречних думок та дій, адаптуватися до нових умов, приймати рішення.
• Функціональна магнітно-резонансна томографія показала, що вже після години на природі активність мозкового «центру страху» знижується⁸.

Коли, бува, зайдете у соцмережі на хвилинку — відповісти на повідомлення — а потім виявляєте, що минула година, — це мозок повідомляє: «Я втомився». Коли в магазині, під гул генераторів дивитеся на вітрину й не можете вчепитися за думку — що ж треба взяти додому — це ментальне виснаження. Тож людина, що лежить у гамаку і мружиться від сонячних променів поміж пальмовим листям, насправді робить надважливу справу — поновлює ресурс

Матеріальні здобутки плинні. Ось вони є, ми хизуємося та радіємо, а іншої миті перспектива змінюється. І вже не треба. Не радує. Чи просто — вже немає того комфорту довкола, за який було віддано стільки сил.

Останні кілька років світ безжально нагадує нам, що він створений з хаосу. Невизначений. Скільки коштів не вклади, неможливо «зберегтися», як у грі. Зафіксувати свій рівень достатку, умови проживання, коло спілкування. Усе минає незалежно від тих зусиль, із якими ми чіпляємося за звичний осередок. І жодні придбані речі не можуть надовго позбавити нас від внутрішньої тривоги за завтрашній день.

Спокій можна створити лише зсередини. Спертися на самих себе і те, що формує нас як особистостей, — досвід і враження. Це та наша невіддільна частина, яку можна і варто розбудовувати. А де ще знайти стільки сильних, змістовних вражень, як не у подорожах?

Мандри надихають. Нагадують, що навкруги ще багато по-хорошому незвіданого. Є надія, яку можна відчути на кінчиках пальців: коли торкаєшся відблисків сонця на грайливих хвилях чи струшуєш пісок з ніг. Є тепло, що зростає всередині, наче квітка, назустріч густому шуму дерев і гомону за столиками на узбережжі.

ПодороЖИТИ означає піклуватися про себе і своїх близьких. Це завжди на часі, а зараз і поготів.

---

¹ expedia.com
² Тригер — подія, суб’єкт чи об’єкт, що провокує, привертає увагу й викликає у людини певні переживання
³ sainsburysmagazine.co.uk
⁴ Більше про це — у книзі Клаудії Гаммонд «Мистецтво відпочинку. Як перевести подих у сучасному світі»
⁵ en.wikipedia.org
⁶ sciencedaily.com
⁷ nature.com
⁸ nature.com