Стамбул у серці

Стамбул – місто, в яке закохуєшся з першого погляду. Сюди хочеться повертатись знову і знову.

Це місто хочеться показати своїм близьким та друзям. Приїздити до нього на свої особливі дати, святкувати разом з ним та радіти. Ми не втомлюємось освідчуватися Стамбулу в коханні та запрошуємо сьогодні прогулятись ним разом з бортпровідником SkyUp.

Про свою любов до Стамбула розповідає:

Влад Макарчук Cabin Crew @skyup.aero @vlad_makarchuk

Стамбул – особливе для мене місто, і от за старою доброю традицією я знову тут. А традиція ця полягає в тому, що кожні два роки я прилітаю в це місто контрастів. 2012 року, 2014, 2016, 2018 і ось 2020.

Я уп’яте в одному й тому самому місті! Багато хто скаже, що тут уже нічого робити, а мені це – в кайф. Тут я по-справжньому відпочиваю, я «тащуся» від усього, що відбувається. Я обожнюю гуляти в цьому місті вечорами, купувати симіт у вуличних торговців і, звичайно ж, насолоджуватися прохолодним вітерцем з Босфору. А як не згадати про площу біля улюбленої мечеті Ортакей, балик-екмек на Еміненю або краєвид, що відкривається з Сулейманіє?

Я можу дуже довго розповідати про це місто, тому що моя любов до нього – це назавжди.

Симіт – один із символів Стамбула

Важко уявити це місто без спеціальних червоних візків, з яких і продають симіти. На вигляд – ніби як звичайний бублик, але смак у нього зовсім інший. Дуже дешево і смачно, особливо з чашкою ароматного турецького чаю. Ідеальний перекус!

Симіт у Стамбулі купують і школярі, і дуже поважні люди. Також на прохання і за додаткову плату продавці розрізають симіт і кладуть всередину сир або «Нутеллу». Але я раджу звичайний, без будь-яких добавок.

Одного разу я скуштував симіт, і відтоді жодна моя поїздка не проходить без покупки цієї випічки.

Гранатовий сік – ну як без нього?

Той випадок, коли склянка гранатового фрешу коштує дешевше за склянку апельсинового.

Не Балі, звісно, де за фреш з міксу всіляких фруктів візьмуть близько 30 грн, але, погодьтеся, гранатовий за 18 грн – теж добре. Тому не проминіть нагоду зарядитися вітамінами, особливо коли надворі осінь.

У Стамбулі я взагалі ніколи не замислююсь, що їсти і де.

Тут працює золоте правило: чим ближче ресторан до пам’ятки, тим дорожче. АЛЕ! Навіть біля таких місць можна просто повернути вглиб вулиці, і вже будуть зовсім звичайні ціни.

Також нехай вас не бентежить зовнішній вигляду закладу. Часто кафешка може мати абсолютно непримітне оформлення, але там сидітимуть місцеві мешканці, і вас нагодують і обслужать так душевно, що ви повернетеся туди ще не один раз. Саме в таких місцях у вас прийме замовлення турок, який роками вкладає душу в цей заклад і, не дивлячись на свій «статус» власника, буде сам обслуговувати гостей. Чомусь у нас у країні власник ресторанчика зазвичай думає, що таке неприпустимо, оскільки він тут господар.

Якщо коротко, то їжте все традиційне і в місцях, де багато місцевих жителів.

Ну що, готові до подорожі? Тоді вибирайте свій тур до Стамбула разом з Join UP!