“Шрі-Ланка назавжди стала частинкою мого серця” — Ксенія Бугрімова, кінорежисерка та продюсерка

Шрі-Ланка змінює життя кожного, хто хоч раз ступить на її землю. Дика природа, таємничість, щасливі, безтурботні люди — все захоплює та закохує у себе. Але що, як перше враження не з найкращих? Що як очікування та реальність не збігаються? Без упереджень про своє бачення острова розповідає українська кінорежисерка та продюсерка, яка загалом провела там декілька років, пізнаючи ланкійську культуру, їжу, пам’ятки, архітектуру, easy living¹, і переконалася, чому Шрі-Ланка — то таки любов.

Ксенія Бугрімова Кінорежисерка та продюсерка Instagram

Я потрапила на Шрі-Ланку, коли ми шукали локації для знімання другого сезону шоу “Холостяк”². Ця країна здавалася чимось новим для нашого глядача, загадковим краєм. Що всі знали про неї? Чай зі слоником з дитинства, відома назва “Цейлон”, британська колонія, яка там була довгий час, — та й усе. Тож коли я туди тільки прилетіла, вона мене особливо не вразила. Можливо через важкий переліт і чотири доби без сну, не знаю, проте це був лише перший погляд. Коли нам довелося спуститися до океану, а потім день за днем вивчати острів через location scouting (пошук та підготування потрібних локацій для знімання поза студією) — стався початок моєї закоханості. В атмосферу, в традиції, в таку дику природу, недоторкану, не зіпсовану людиною природну спадщину, яку зустрінеш лише в декількох куточках світу. Ще 10 років тому біля океану можна було гуляти, не побачивши жодної забудови. Для справжнього відпочинку мені достатньо було просто надіти навушники, увімкнути музику і ловити босими ногами хвилі океану. Уже тоді стало зрозуміло, що ця зустріч з островом — не остання; після я ще дуже багато разів поверталася на Шрі-Ланку.

Я належу до тієї категорії людей, які з дитинства обожнюють канал Discovery, дивляться документальні фільми, щоб дізнатися більше про Всесвіт та Землю, на якій ми живемо. Тому вважаю, що людство втрачає забагато, коли не зберігає створену природою автентичність. Адже загалом туризм, коли можна відійти від свого звичного соціального життя, архітектури, мистецтва і зануритися у місце, якого ще глобально не торкнулася рука людини, — це дуже цінно, це подорож до суті, в глибину, до коріння людства. Мій особистий топ локацій, які варто відвідати:

Національний парк Сінхараджа

На Шрі-Ланці досі збереглися деякі хотспоти (екологічні території, що кишать життям, проте мають високий ризик зникнення) — дощові, вологі ліси, джунглі. І Сінхараджа належить до них — біологічно унікальна ділянка тропічних лісів, що залишилася недоторканою і є домівкою для багатьох тварин, включно з ендеміками: плазунів, амфібій, птахів, павуків, метеликів, леопардів, оленів, мавп, мангуст, слонів та інших.

Поселення племен World’s End³ і веддів

Одне з них розташоване біля скелі-урвища World’s End і має таку саму назву, інше плем’я — ведди — вважаються корінним народом острова. Обидва живуть у будиночках з попелу, глини та пальмового листя, без гаджетів, електроенергії та інших сучасних благ, готують у землі; вас, зі звичним IPhone, окулярами для сонця та SPF на шкірі, вони сприймають як прибульця з майбутнього. Поспілкуватися з ними — неоціненний досвід, для якого потрібен лише перекладач та вияв поваги до вождя.

Пляж Тальпе

Місце на курорті Унаватуна, де можна поплавати разом з величезними черепахами, які можливо обпливли всю Землю десятки разів та жили довше, ніж ви. Їх там неймовірна кількість — усе завдяки невеликому рифу, що відрізає пляж від океану та захищає від хвиль. Це, звісно, робить його безпечним для дітей, а ще там дуже розвинена інфраструктура й багато ресторанів.

Архітектурні надбання Джеффрі Бава

Я особисто дуже люблю все, що пов’язано з архітектором Джеффрі Бавою. Він цікава творча особистість і побудував багато споруд на цьому острові. Це справжні витвори мистецтва: кожен з них виглядає суперсучасно, хоча вони й були створені майже 100 років тому. На мою думку, він був прабатьком мінімалізму, в який вбудовується природа. Тобто за планами це завжди відкритий простір, але, наприклад, посеред кімнати може рости дерево. Прецікаво подивитися на його сад-дім, на готелі, до яких він доклав руку, дім Ени де Сільва та інші.

Проте величну Шрі-Ланку неможливо побачити всю за одну подорож. Вона настільки багатогранна і вражає своїм надбанням, що туди хочеться повертатися: щоб дослідити абсолютно кожен куточок острова, щоб побачити всю красу природи на власні очі, щоб пережити знову всі незабутні моменти.

Захоплюють не тільки місця, а й багато цікавих історій та людей. Ланкійці надзвичайно приємні та світлі, завжди радіють життю попри все, люблять короткі розмови, завжди бажають “доброго ранку”, і якщо запитують про щось, то це не просто так, а тому, що ви їм дійсно цікаві. Дуже дружні й можуть товаришувати з вами потім ще довго. Частково на це впливає їхня віра — буддизм. А ще традиції. Дві з них мені особливо до душі:

Груха Правесха

Якщо я, наприклад, маю намір збудувати собі будинок, фундамент і стіни закладають не робітники за купу грошей, а друзі або близькі, чи люди, які зичать мені добра. Навіть якщо вони мультимільйонери, все одно приходять і власноруч закладають основу конструкції. Обряд має назву Груха Правесха (housewarming — з англ. новосілля). Це така енергетично цікава історія — кожен може докласти краплинку своєї позитивної енергії у ваш майбутній дім. Звісно, потім іншим уже займаються будівельники, але цеглинки фундаменту мають бути покладені від щирого серця. Це справді перегукується з давньою українською культурою будування хатинок-мазанок, до ліплення яких зазвичай доєднувалося усе село.

Данна

Друга традиція стосується більше кармічного сліду і називається в буддизмі “данна” (almsgiving — з англ. милостиня). Принцип такий: якщо у вас щось сталося в житті, то ви можете вплинути на наслідок — просто зробіть добрий вчинок і роздайте їжу людям. Усім, кого зустрінете — байдуже багаті вони чи бідні. Можна навіть замовити кейтеринг для цього, якщо ви не любите готувати. Кожна важлива подія не обходиться без такого ритуалу: нагодуйте близьких та сторонніх і натомість отримаєте не тільки слова подяки та найкращі побажання, а й покращите свою карму.

З цією традицією пов’язана дотепна історія, яку я тепер усім розповідаю. Початок стосунків з моїм чоловіком-ланкійцем був дуже смішним. Один з періодів стосунків ми провели на дистанції, у різних країнах. І якось я запитала його: “Де мої квіти?” А він у відповідь: “Ну замовив, вони будуть трохи пізніше. Але навіщо тобі взагалі той віник, я ось за тебе нагодував 300 людей!” Я кажу: “Ну що мені з того, хіба легше?” Чоловік на емоціях, майже кричить: “Ти що, я подумав про твою душу! У тебе буде все чудово цього року — навіщо тобі ті засушені квіти!” Оце той момент, коли реально стався конфлікт двох культур. Потім, звичайно, я також долучилася до цієї традиції і зрозуміла, наскільки така благодійність близька кожній людині. І це гарне й невимовне почуття, коли ви годуєте інших, допомагаєте, ділитеся… Будь-хто може потрапити у скрутну ситуацію, тому навіть робити такі речі просто задля задоволення — завжди актуально.

Усе на Шрі-Ланці перегукується з кармічними сенсами; острів, створений у вигляді сльози, з високими горами всередині, які спускаються до узбережжя, і всім цим дорогоцінним камінням, якому багато тисячоліть, водоспадами, ріками та природою навкруги… Здається, що інакше і бути не може. Всюди можна відчути приховану енергетику — можливо, науковці могли б це краще пояснити. Таке враження, що енергія, яка там вирує, бачить кожного наскрізь. Як би казково не звучало, людині з відкритим серцем та щирими мріями острів допоможе. Я теж знайома з багатьма, хто приїжджав туди в пошуках нового кохання або щоб забути старе, чи знайти ліки від хвороби. Дехто прагнув завагітніти і через певний час надіслав мені фотографію з УЗД, що все вийшло. Уже навіть не дивуюся — стільки випадків було, що схоже на справжню магію, у моєму розумінні.

І ще про енергетичні сенси — гарним сувеніром про подорож стане камінчик на щастя зі Шрі-Ланки. У сертифікованих магазинах вони є на будь-який смак та бюджет, приблизно від 500-700 грн. Можна замовити індивідуальний виріб, але варто пам’ятати, що всі вони виготовляються вручну, тому потрібно трохи часу. Якраз одне з таких з сапфіром носить на своєму пальці Кейт Міддлтон.

Мій чоловік — офіційний дилер дорогоцінних каменів. У нього є державна ланкійська реєстрація, тому він офіційно може працювати з туристами. Через нього також можна отримати професійну консультацію, або замовити сертифікований камінь чи виріб.

Попри буддизм та індуїзм, кармічні сили і ще 5 мільйонів богів, у ланкійців є так звані шамани. У нас в народі вони звуться мольфарами, ворожбитами, знахарями, проте вони не мають такого визнання на національному рівні, як їхні ланкійські колеги. У нас це радше культурна прадавня історія, яка сьогодні асоціюється з чимось містичним та загадковим. На Шрі-Ланці ж шаманів можна зустріти чи не на кожному кроці, вони є навіть у всіх членів президентської родини. Зазвичай вони мають високий статус у суспільстві й займають посідають своїй діяльності посади. Але в їхній роботі є один маленький нюанс — гроші їм приймати не можна. Натомість краще принести на знак подяки продукти або інші речі, дарунки, виконати для них якесь доручення, до прикладу, полагодити техніку.

Я людина допитлива, люблю все досліджувати, тому на шаманах не зупинилася. Хотілося глибше поринути в те, як живе інша країна. Тому однієї ночі ми відправилися дивитися на вигнання демонів шляхом екзорцизму. Незабутній обряд: місцеві спеціально прикрашають усе навколо квітами, вирізають з пальмового листя та деревини всілякі фігурки, вінки, в’язки і влаштовують майже театральну виставу. З декораціями, костюмами, з нерозбірливими криками. Цікаво просто бути присутнім, хоча одного разу мені довелося побачити, як шаман, не володіючи конкретною мовою і не маючи з нею ніяких зв’язків, почав вільно нею говорити. Поки він перебував у трансі, всі були в повному шоку. Якщо колись вирішите сходити на щось подібне, краще порадитися з локалами, які допоможуть не наштовхнутися на шахраїв.

Пройти повз національну кухню Шрі-Ланки важко: вона смачна, проста, корисна і поширена по всьому острову. Особисто я в захваті від ланкійських млинців: ніжна основа, начинка з кокосової стружки, тростинний цукор, прянощі й поливка з меду. Дуже солодко та духмяно, але з кавою, яка на острові досить легенька, не жорстка і не кисла, середньої фільтрації — просто супер! Або ж можна їсти їх з чаєм. Щиро рекомендую поїхати на будь-яку фабрику на чайну церемонію, скуштувати різні сорти. Вони 100% органічні. Для сувенірів раджу купувати білий, срібний або золотий чай — у них світлий лист, проте вони найкорисніші для організму. Я кожного разу щось привожу.

На Шрі-Ланці більше традиційна здорова кухня, однакова на всьому острові. Багато курки, морепродуктів, які точно за один відпочинок не встигнеш скуштувати. Жирного м’яса мало, оскільки буддисти не їдять свинину та яловичину, але є ресторани, які готують італійські, австралійські м’ясні страви. Для вегетаріанців ця кухня здасться раєм: багато салатів та рублених трав. Усюди можна пригоститися карі з рисом, що дуже корисно і жінкам, і чоловікам, оскільки там є шафран, куркума, коріандр, кмин, гвоздика, мускатний горіх, кардамон, кориця, пажитник, червоний перець та гірчиця. Так, там люблять усе з перцем, але достатньо попросити “no spicy”⁴, щоб зменшити його кількість до мінімальної.

Оскільки мій чоловік зі Шрі-Ланки, у нас кожного тижня є улюблений борщ від мене і смачне карі, яке ми обожнюємо, бо це не якась одна страва — обов’язково приправа або листя, що додаються в різну підливу і подаються з будь-яким гарніром. Рис, картопля, макарони, асорті з овочів, риба чи курка, баранина або навіть такі фрукти, як манго, папая — все це можна приготувати разом з карі. І це неймовірно смачно, нам і нашим друзям дуже подобається. До того ж ланкійській карі набагато якісніший, ніж поширений індійський: другий містить більше молока, тому він рідкий і не має потрібної насиченості.

Про Шрі-Ланку є ще досить багато стереотипів та міфів, але всі вони руйнуються, щойно випадає нагода познайомитися ближче. З одними з найпоширеніших зіткнулася і я, але це той випадок, коли очікування, на щастя, не збіглися з реальністю.

Шрі-Ланку часто порівнюють з Індією, але це не зовсім правильно. У ланкійців є аюрведа, завдяки якій вони привчилися ретельно стежити за чистотою і зберігати їжу не більше 3-4 годин. Інакше там просто неможливо. Ви не знайдете ніде жиру чи залишків страв навіть у дешевих кафе при дорозі. Можна не хвилюватися, що випивши води або поївши в фаст-фуд, ви отримаєте собі харчовий розлад. І хоч подача може виглядати так собі, але це насправді безпечно та смачно.

Мабуть, найпоширеніший стереотип. Я не вважаю, що Шрі-Ланка — бідна країна. Просто місцеві не хизуються статусом чи грошима. Навіть дуже багатий ланкієць будуватиме собі такий самий дім, як і в сусіда, без жодної розкоші. У них також є Tesla, можливість постійно мандрувати, їхні діти можуть навчатися за кордоном, але вони не будуть це афішувати. Бажання викликати заздрощі — не про них. Вони краще інвестуватимуть гроші у благодійність, авто, різні побудови, щоб підняти собі фінансову карму.

Насправді люди на Шрі-Ланці знають, що відбувається у світі, і дуже надихаються Україною, бо вони також мали важку історію, пережили сторічну окупацію та війну. Може здатися, що ланкійці та українці дуже різні, але варто лише заглибитися в історію і стає зрозуміло, що у нас є багато спільного: любов до власної країни й намагання, попри всі негаразди, стати на ноги, щоб з новими силами відстоювати краще майбутнє. І де б вони не були, коли й куди б не їхали, вони хочуть мати зв’язок зі своєю землею. Це теж такий складний шлях ідентифікації себе як нації, коли ти був величним у багатьох сферах, новатором, потім тебе довго нищили, а зараз починається відбудова рідної країни. Дійсно перегукується, і приємно відчувати, що ми не самі у цьому світі.

На острові багато лікарень, доказова британська медицина та аюрведа. Лікарі спеціально навчаються понад 7 років цьому древньому вченню, з якого почалася вся традиційна медицина. Часто можна було побачити, як люди приїжджають для відновлення після різноманітних хвороб — в аюрведі безліч протоколів оздоровлення, які доведені наукою.

На Шрі-Ланці є готелі на будь-який смак та бюджет, і вони всі комфортні для життя. Більшість з них азійські, і я просто в захваті від їхнього дизайну. Мені дуже подобаються готелі в джунглях Сінхараджа: десятки скляних бунгало розмістилися на палях, і складається враження, що ви не в будівлі, а посеред затишного лісу, який невпинно тріскотить. Це наче middle of nowhere⁵, але зі всіма людськими благами, щоб відпочити із задоволенням.

Подорожі — це любов: я була в понад 60 країнах і досі відкрита всьому світу. Завжди так захоплює можливість побачити все на власні очі, доторкнутися до чогось невідомого, незвичного і, звісно первинного, створеного природою без людського дотику. Спостерігати, як повз мене спокійно собі проходить слон у своїх справах, як десь на обрії пробігає зграя диких оленів, а біля найближчої мілини відпочиває табун чорних буйволів — це те, що нам дається нечасто. Тобто ось вона — реальна можливість показати своїй дитині, що тварини існують не тільки в книжках чи зоопарках, а у звичному для них середовищі. І для мене це дуже цінно. Шрі-Ланка назавжди стала частинкою мого серця.

Важливо! Для в’їзду на Шрі-Ланку громадянам України потрібна віза. Вона оформляється після прильоту і коштує 2637 грн⁶.

¹ easy living — тут і далі з англ. безтурботне життя
² “Холостяк” — реаліті-шоу побачень, що транслювалося з березня 2011 року на українському телеканалі “СТБ”
³ World’s end — з англ. Кінець світу
⁴ no spicy — з англ. без гостроти
⁵ middle of nowhere — з англ. посеред нічого, невідомо де
⁶ вартість візи орієнтовна і може змінюватися залежно від курсу