Про що мріють фудіз? Головні тренди гастротуризму
Подорожі сто років тому. Частина друга: що робив Іван Франко в Італії?
Скучили за нашою машиною часу? Чи вже встигли забути про наші мандрівки з Лесею Українкою? Тоді не тільки нагадаємо, а й запросимо вас у подорож із самим Іваном Франком.
І ми впевнені, що вона стане для вас справжнім відкриттям і трошки переворотом у свідомості, адже, певно, ви (як і ми) звикли до такого суворого образу письменника з портретів у шкільних класах або на двадцяти гривнях. Що ж, разом з Музеєм видатних діячів української культури розвіюємо міфи.
ПОДОРОЖ ДРУГА – ЛІТЕРАТУРНА І ТРОШКИ ІСТОРИЧНА
Приготуйтесь дивуватися – ми вирушаємо у закордонні мандрівки разом з Іваном Франком, і розпочнуться вони у 1876 році з подорожі… до Києва! Про що це ми? Нагадаємо, що пан Франко був громадянином Австро-Угорщини, і нехай нам це може здаватися дивним з сьогоднішньої перспективи, але, щоб приїхати до Києва, Івану потрібно було оформлювати закордонний паспорт.
Іван Франко в саду художника Івана Труша. З фондів ЦДІАЛ.
Усього Франко був у Києві тричі, і з якою б метою не відвідував місто, спільним знаменником завжди були книжки. Коли він приїздив сюди вдруге – одружуватись з Ольгою Хоружинською, то перед вінчанням зайшов до бібліотеки, де так захопився переписуванням якогось вірша, що майже спізнився на власне весілля.
Коли ж приїхав до міста втретє, вже хворий, на схилі життя, то все одно пішов по книгарнях і накупив стільки всього, що Євген Чикаленко, в якого він тоді зупинився, був змушений упакувати це все у величезну дерев’яну скриню, щоб переправити книжки поїздом.
Також Франко їздив до Відня, і хоч для нас зараз це закордон, для нього Відень – столиця імперії, громадянином якої він був. Одна з його мандрівок туди сталася 1892 року, коли він приїхав до міста вчитися. Тут Іван ходив до опери, а ще інколи заходжав до місцевого центру розваг на танці. А ще з цікавинок – у нього з товаришами була улюблена кав’ярня «Центральна», яку вони називали «Централка», і ходили туди на «чорну каву».
Університет у Відні (1892 – 1893 рр.)
Ну і, звісно, ми не втримаємося, щоб не розказати вам про подорож Франка до Італії у 1904 році. І знаєте, з ким він туди їздив? Зі своїм львівським сусідом – Михайлом Грушевським. Ви теж здивовані, так? Адже є так багато згадок про те, як ці сусіди між собою не ладнали, і що Грушевський скаржився на гучних дітей та собак Франка. Але, здається, усі ці історії трохи перебільшені, адже саме Грушевський пролобіював вступ Франка до Наукового товариства ім. Шевченка, де той став почесним членом, і виділення коштів на цю мандрівку.
І ось два товариші поїхали разом на відпочинок. Спочатку доїхали до Відня, де просто перейшли через колію до іншого поїзда, що відвіз їх до Італії. Протягом усієї подорожі вони, як і всі тогочасні мандрівники, надсилатимуть листівки та листи своїм рідним. Наприклад, Грушевський ще з кордону надішле листівку з написом «Па з італійської границі!», а Франко відправить листівку з Сан-Мікель з текстом: «Поздоровляю зі станції Сан Мікель, завтра ополудні будемо в Римі».
Листівка Михайла Грушевського до дружини Марії
З дорожніх нотаток…
У Римі вони пробули 9 днів і передивилися, як і годиться справжнім туристам, усі знакові місця. Франка у Римі дуже вразила робота Мікеланджело – статуя Мойсея, що згодом навіть віднайшло місце у його творах (ну, бо ж подорожі надихають абсолютно всіх!).
Ще вони завітали до Венеції, і тут такий цікавий штрих до цієї подорожі, який не можемо оминути – Грушевський був людиною заможною, тому поселився в Hotel de Milano (на вуличці, що виходить на Ґранд-канал), Франко, який ніколи не мав великих статків, вибрав для ночівлі місце набагато бюджетніше.
Цікаве
Коли Франко повернувся з цієї мандрівки, то написав для місцевої газети «Римські враження» – ось такий собі справжній тревел-блог (шкода, що тоді у нього не було Facebook).
Спот для пошуку під час вашої мандрівки
Відвідати у Римі базиліку Сан-П’єтро-ін-Вінколі та подивитися на статую Мойсея роботи Мікеланджело, що так вразила Івана Франка.
ТРОШКИ ЛИСТІВОК З ХОРВАТІЇ
Також Франко їздив до Хорватії у березні 1908 року, а потім – ще через рік – до міста Ловран (де, до речі, тепер є пам’ятний знак на честь Франка «Поет і Птах»). Щоправда, цього разу не в надихаючу мандрівку, а на лікування – письменник сподівався, що мінеральні та термальні води відомого курорту Ліпік зцілять його хворі руки. Саме звідти він надіслав своїй доньці Анні листівку з місцевими краєвидами. І ми пропонуємо вам зацінити цю нестандартну на той час розкладну картинку. Може, це надихне і вас на те, щоб знову почати відправляти дорогим людям справжні паперові листи з відпочинку?
Зображення розкладної листівки, яку надіслав Іван Франко доньці Анні з Ліпіка. З фондів ЛМІФ.
А ми, зі свого боку, готуємо нашу машину часу до наступної спільної мандрівки. Тож не розпаковуйте свій саквояж та приготуйте тепле пальто для подорожі в кінному екіпажі!
Про мандрівки Івана Франка розповідала заступниця директора з наукової роботи Музею видатних діячів української культури Інна Галак.