Наші в Греції

Греція – це напрямок, який стрімко набирає обертів і вже претендує на одного з улюбленців цього літа.

І в цьому немає нічого дивного – Греція полонить своєю дивовижною історію та міфами (ну хто з нас хоч раз не згадував про Діоніса чи Медузу Горгону?), пейзажами, від краси яких втрачаєш дар мови, їжею, що може стати достатньою причиною для переїзду в цю країну. Тож не дивно, що про Грецію хочеться знати якомога більше.

Тому ми вирішили розпитати про цю країну нашого керівника напрямку Євгенію Крижанівську, яка прожила там 6 років.

Як ти полюбила туризм, як потрапила в цю сферу?

Сталося це в минулому тисячолітті. У 1996 році я побувала на о. Мальта, була зачарована історією лицарського ордену. За тиждень я двічі самостійно вже після екскурсії з’їздила до Мдіни – міста лицарів-іоаннітів. І щоразу подумки здійснювала подорож у часі – в містичне Середньовіччя. А ще мене полонили круасани, що тануть у роті, та синява моря. Після повернення всередині мене почалися незворотні процеси. Моє бажання працювати в туризмі було настільки сильним, що дві відмови (через відсутність досвіду) мене не зупинили, а тільки зміцнили в бажанні втілити мрію. І я пішла безкоштовно набиратися досвіду, а набравшись, знову, вже втретє прийшла… і мене взяли («сміливість міста бере», в моєму випадку – наполегливість). Ось так і почалися наші багаторічні та повні подій стосунки з туризмом.

Чому саме Греція? Як ти закохалася в цю країну?

Греція прийшла в моє життя в 1999 році. Ніхто і не повірить, якщо я перерахую, які готелі були тоді на Криті та як їх було мало (адже в самій Греції готельний бізнес почав розвиватися у 70-і роки все того ж 20 століття). Прийшла і більше не пішла, стала частиною життя і біографії.

Шість років у Греції… Чим ти там займалася?

Жила і працювала у приймаючій компанії Millennium Travel Center, яку знала до цього 8 років і яка у 2020 є нашим основним стратегічним партнером на о. Крит. Ці роки були для мене часом переосмислення, наповненими тим, на що упродовж попередніх 15 років у мене ніколи не було часу – життям.

Які грецькі звички у тебе з’явилися?

Не знаю, наскільки вони «грецькі»… Імовірніше, вони мої, але привезені з Греції. Мінімалізм, звичка не палити (я палила та кинула, стаж був довгий, тепер багато часу економлю, не кажучи про здоров’я), гуляти пішки і багато гастрономічних звичок: використовувати лимон всюди, де можна і де не можна, віддавати перевагу салатам з оливковою олією і вину перед іншими алкогольними напоями, додавати багато різноманітних спецій. Тут доречно поставити питання, перефразовуючи відоме «чи любите ви театр, як люблю його я?», але стосовно сиру. Я стала фанатом сирів. Яке ж розмаїття сирів у Греції та які ж вони смачні! У нас із друзями була на Криті традиція – у суботу чи неділю зустрічатися на традиційному обіді. Грецька кухня поліпшила мій смак у всіх сенсах. Напевно, цих новопридбаних звичок більше, але оскільки вони вже стали частиною життя, то їх складно відокремити.

Які грецькі страви твої улюблені і які ти готуєш удома?

Ух, люблю дуже багато чого, але перевагу віддаю салатам. Греки готують їх з фантазією, в хороших тавернах завжди є фірмовий салат (і це не грецький салат, грецький займатиме другу або третю позицію в меню), в який кладуть усі можливі трави, горіхи, насіння, гранат, апельсини… і найголовніше – дресінг. Також люблю рибу та морепродукти; варену хорту (різновид трави) – для нас можна провести аналогію зі шпинатом; з холодних закусок: гуакамоле з авокадо, долмадакью, дзадзики, а з гарячих: смажені пелюстки цукіні, кефтедес… Стільки всього, ось кажу, а подумки вже з друзями сиджу за грецьким столом.

Розкажи про котів і зокрема про Сократика.

Той, хто був у Середземномор’ї знає, як багато там вуличних тварин, зокрема, в Греції та на Криті. І життя у них не таке вже безхмарне, тому вдома у мене поступово оселилися чотири коти. Одного з них звуть Сократ. Ім’я, звичайно, я йому видала за видатні інтелектуальні здібності. Хочу звернути увагу, що у грецьких котів справжні грецькі профілі. Повертаючись в Україну, я, звісно, їх усіх привезла з собою. Тож Сократик і його команда прийняли українське громадянство.

Твої улюблені місця в Греції, які потрібно відвідати кожному?

Їх так багато, за 20 років ціла колекція назбиралася, і вибрати улюблене місце не можу. Усе почалося з Криту. Це величезний і різноплановий острів, острів космополітичний, що переплавив дуже багато культур. Я впевнена, якщо запитати мене, як Сократа (не кота), що я знаю про Крит, то зможу процитувати великого мудреця: «Я знаю тільки те, що нічого не знаю». І справа не в накопичених знаннях, а в постійній мінливості самого предмета. Є в Криті щось містичне, адже недарма одна з наукових гіпотез припускає, що Крит і Санторині були одним островом (а не двома, як зараз), і саме тут існувала міфічна Атлантида.

У колекції моїх грецьких відкриттів – Родос з його старим середньовічним лицарським містом. Гуляючи пізно ввечері вузькими вулицями, мимоволі прислухаєшся, і часто здається, що чуєш тупіт копит лицарського коня.

Корфу, який міг би бути батьківщиною імпресіонізму, але історія не знає умовного способу. Цей острів – для живописців, він казково красивий і різноманітний у своїй красі. Навіть дихання на цьому острові нерівне: подих весь час перехоплює від навколишніх панорам. Мені здається, що людство досі не має достатньої кількості назв відтінків синього і блакитного, щоб передати всі кольори тутешнього моря. А історія острова Корфу! Тут потрібна окрема стаття. Це ж просто libro d’oro («золота книга аристократії»)! Коротко перерахуємо всіх, хто володів островом: німфа Керкіра (грецька назва острова Корфу – Керкіра), якій красивий безлюдний острів подарував закоханий в неї Посейдон, потім період античної історії, Олександр Великий (Македонський), Римська імперія, Візантія, Венеційська республіка, Генуезька республіка, Наполеон Бонапарт, Великобританія. І всі вони залишили свій історичний, культурний і духовний слід в минулому і сьогоденні острова.

Острів Закінтос – дорогоцінний смарагд у моїй колекції. Його легендарна бухта Навайа – візитна картка, разом з о. Санторіні, – усієї Греції. Скелі, що поросли хвойно-листяними лісами, біля підніжжя скель – синє Іонічне море, а в лісі під ногами – шишки і… гриби. Любителям тихого полювання повідомляю, що в лісах о. Закінтос ростуть: сироїжки, маслюки, сморчки, гливи, опеньки. Це місця must see!

Кікладські острови та острови групи Додеканес, півострови Халкідіки і  Пелопоннес, Афіни та Афінська Рив’єра, о. Санторіні, чернеча держава Афон (не для жінок) і Метеори… Греція – подорож довжиною в життя. Одного разу вирушивши в цю подорож, ви, як Одіссей, подорожуватимете все життя. Але є одна початкова умова (більше ніяких умов): менеджер, що допомагає вибрати перший тур в Грецію, має бути висококваліфікованим, хорошим психологом і любити цю країну. Пам’ятаю, як свого часу до мене приходили туристи (до нас із колегою стояли черги) і, сівши навпроти, говорили: «Нам сказали, що ви тільки подивитеся на людину і одразу скажете, що їй потрібно».

Що неодмінно варто привезти з Греції?

Недомовленість, закоханість, натуральний мед і оливкову олію. Ну, можна ще пляшечку вина.

Чому варто повчитися у греків?

Працьовитості (існує розхожий міф, що греки – ледарі, але це неправда), міцним родинним зв’язкам і повазі до старших поколінь, простоті і чистоті стосунків, привнесенню в життя віри.

За що ти любиш Грецію?

Відповім словами Андрія Макаревича: «І щаслива безрідна душа». У Греції я вдома.

Хочете в Грецію? Тоді бронюйте тур прямо зараз!