Агентам

Наші на Шрі-Ланці

Шрі-Ланка – острів, що приваблює красою і неквапливістю. Впевнені, що багато хто хоч раз у житті мріяв переїхати сюди.


Про життя на острові мрії розповідає:

  • Тетяна Коломієць, 38 років
  • Жила на Шрі-Ланці 4 роки
  • Працювала в чайній компанії

Чому Шрі-Ланка?

Шрі-Ланка – це моя країна, бо мені з дитинства подобався Схід, індійські фільми і вбрання, прикраси, спеції, солодощі та східна кухня. Перше знайомство з цим дивовижним островом відбулося ще в Україні – тоді він мені здавався таким далеким і казковим, з усіма цими чаями, спеціями, яскравими сарі та незвичайними тваринами. Коли я вперше потрапила в цю країну – саме був ланкійський новий рік, що відразу додало кольорів моїм враженням. Я приїхала «зимувати» і негайно оцінила цю країну – тут було все, про що я мріяла: життя в теплі і прекрасному кліматі біля океану, величезний вибір фруктів і овочів та аюрведа.

Оскільки на острові жили мої друзі-ланкійці, з якими я познайомилася ще в студентські часи, я не хвилювалась, що щось може піти не так. Мене зустріли і допомогли з орендою житла – я тоді оселилася в передмісті Коломбо, в містечку Маунт-Лавінія. Господарі квартири виявилися милими, добрими і чуйними людьми. Пригощали сніданком і обідом, запрошували в гості, розповідали про острів.

Ланкійські звички

Звичайно, життя в зовсім іншій країні має свої складнощі. І хоча основні ланкійські звички – неспішність і неквапливість – як мені здавалося, у мене вже були, на острові я зрозуміла, що в порівнянні з місцевими жителями я дуже активна. До мене повернулася звичка пити чай з молоком і спеціями, я перестала готувати на тиждень наперед – тепер я готую свіжу їжу на один прийом. Я посміхаюся і вітаю всіх перехожих. Ще я стала ходити з парасолькою і в дощ, і в сонце, та з пляшкою води.

І головна звичка – це щодня їсти рис і карі, майже відмовившись від картоплі – основи багатьох страв в Україні.

Must See

  • Обов’язково відвідати чайні плантації і оцінити смак цейлонського чаю.
  • Варто поїхати в центр острова і оглянути історичні пам’ятки (культурний трикутник).
  • Проїхатися на місцевому поїзді мальовничими просторами острова.
  • З’їздити в колоніальний форт Галле, побродити вуличками і побачити старий голландський маяк.

Про їжу

Зверніть увагу на такі страви як котту – ланкійський «гамбургер» та бір’яні, що схожий на плов. Приділіть час десертам:

  • курд з пальмовим сиропом – густий і ніжний йогурт;
  • ватілаппам (wattalappam) – карамельный пудинг с кокосом;
  • чай з молоком і спеціями.

Дивно, але багато ланкійських жінок досі готують на вогні. У будинках є щось на кшталт вогнища у ямі. У деяких домах збереглася піч – газ в балонах для приготування їжі й досі доступний не всім. Незвично бачити, як в простих кафе туристам замість серветок пропонують шматки газети або паперу. Перекус загортають в аркуші із зошитів, а тарілки накривають шматком поліетилену, потім залишки їжі загортають і викидають, а тарілку можна не мити – все одно чиста.

А найбільшим кулінарним потрясінням для мене став музичний булочковоз – тук-тук, перероблений під скляний фургончик з їжею на колесах. Саме він не раз рано вранці будив мене своєю монотонною мелодією і рятував смачними булочками і тістечками.

Що купити?

  • Найпопулярніший сувенір – цейлонський чай.
  • Незамінні для будь-якої господині і гурмана – місцеві спеції, особливо куркума і знаменита цейлонська кориця.
  • Дивно, але зі Шрі-Ланки варто привезти імбирне печиво.
  • Прикупіть і пару аюрведичних засобів: самахан – напій зі спецій від застуди і, звичайно, аюведичну косметику класу люкс SPACeylon.
  • Не забудьте про сарі (для чоловіків – саронг) і батик (одяг і декор для дому).
  • Ну і, звичайно, розмальовані дерев’яні слоники.

Про життя на Шрі-Ланці

Колись у мене завелася миша, і я розповіла про це господині. Вона негайно принесла мишоловку ловити Міккі Мауса (як вона називала його потім). Миша була спіймана тієї ж ночі і… випущена з клітки в кінці дороги через два будинки від нас. (Велика частина населення острова – буддисти, які не вбивають жодних живих істот… крім комарів). А через кілька днів Міккі Маус повернувся, і знову був спійманий в клітку, але цього разу господиня віддала клітку з Міккі хлопцям зі служби вивезення сміття.

Культура

Мене абсолютно заворожила місцева культура. Тут намішано багато релігій, тому повно різних свят. Є навіть календар свят для всіх конфесій. Що цікаво, буддисти вважають за краще не працювати в мусульманські свята, тоді як мусульмани острова нерідко трудяться, коли випадають свята буддійські. Щомісяця тут святкується незвичайний день – Пойя – день повного місяця. Це на Шрі-Ланці і релігійне свято, і вихідний. У цей день заведено йти до храму і медитувати.

На острові велика увага приділяється гороскопам. Все робиться згідно з прогнозами і рекомендаціями астролога – початок нової справи, кожен етап будівництва будинку, день і місце одруження, день пологів, вибір імені дитини… Абсолютно все!

До речі, ім’я для нашої дочки, яка народилася тут, вибрали зі списку місцевих імен, що запропонував астролог, виходячи з дати, часу і місця її народження.