Лікійська стежка у Туреччині. Подорож на власному досвіді

Пробувати щось нове і незвичне, випробовувати себе, розширювати світогляд, знаходити в собі якості, про які раніше і не підозрювали, тренувати тіло і характер, надихатись та зачаровуватись навколишньою красою. Як вам такий план на відпустку? Цікавить?

Тоді подорож до Туреччини з кемпінгом, міні-походами та екскурсіями – це саме для вас! А щоб ви прямо зараз занурились в неймовірну атмосферу походу – запрошуємо вас разом пройтись Лікійською стежкою!

Про свій досвід походу з командою розповідає:

Наталія Гілевич CEO Parimatch UA Facebook

Це вже не перший наш похід командою, але цього разу вибір місця був обмежений через пандемію. Туреччина – одна з небагатьох відкритих зараз для туризму країн, а Лікійська стежка – один з найпопулярніших піших маршрутів у світі, тож усі зірки зійшлися.
Лікійська стежка дуже довга, тому пройти її повністю нам би часу не вистачило, але за 2 дні ми подолали близько 35 км. Вранці стартували з Фетхіє в бік Олюденіза, де і почався наш піший похід. За перший день ми пройшли половину шляху – єдиною складністю було те, що ми постійно йшли вгору. Але цю складність компенсувала Долина метеликів – одне з культових місць на цьому маршруті. Не дарма про неї часто згадують у різних путівниках.

Ніч ми зустрічали в кемпінгу з неймовірним видом на море. Засинати і прокидатися в наметі, коли перед тобою відкривається такий горизонт – дорого вартує. Це та емоція, яка може і зарядити на весь день, і навпаки – допомогти розвантажитися ввчері. Пощастило, що в кемпінгу були всі зручності.

Наступного дня похід почав набувати нових барв, наш маршрут трохи ускладнився. На одній з ділянок нам довелося йти скелястою місцевістю. Для тих, хто боїться висоти – це було справжнє випробування. Але це тільки допомогло досягти поставленої перед ходою мети – пізнати себе з різних боків.

Увечері, коли ми дійшли до однієї з лагун, нас зустрів катер і повернув до точки старту. Уже сидячи в ньому, згадуючи ці кілька днів, ми зрозуміли, що подоланий нами маршрут був ще крутішим, ніж здавалося спочатку.

Головна підготовка до походу – зібрати рюкзак з усім необхідним і здати ПЛР-тести. Пандемія продовжує вставляти палиці в колеса. Більше ніякої особливої підготовки не було – маршрут нескладний, тому спокійно можна навіть брати з собою дітей.

Головна складність – скелясті місця та обриви. Просто може бути страшно, якщо дивитися вниз. Цього робити я не раджу, краще роздивлятися навколо і насолоджуватися краєвидами. Фізично похід випробуванням не став, хіба що з незвички була невелика крепатура. Вона швидко минулася, а ось емоції і враження – залишаться надовго!

Напевно, той, хто періодично ходить у такі піші подорожі, вже знає, що потрібно з собою брати. А тим, хто збирається вперше, раджу не набирати зайвого. Пам’ятайте, що все, що ви з собою візьмете, вам доведеться нести в рюкзаку на собі. Іноді це може ускладнити життя в поході.
Головна порада – орієнтуйтеся на сезон і погоду. Оскільки це все-таки Туреччина і на маршруті є ділянки з відкритим сонцем, важливо не забути головний убір, сонцезахисні окуляри і крем від засмаги. Інакше можна не помітити, як згориш. Одягатися обов’язково потрібно в зручний одяг, який не буде сковувати рухи і не стане зайвим вантажем – термобілизну, компресійні шкарпетки, флісову кофту, вітровку. Дощовик, невелика аптечка, засоби гігієни та багаторазовий посуд – те, що ви маст хев у вашому рюкзаку. Ну, і звичайно ж, усе, що потрібно для ночівлі – намет, спальний мішок, каремат, якщо ви не затятий мандрівник і не збираєтеся спати на сіні або ялинових гілках.

Що не знадобилося – може прозвучати неочікувано, але дівчата мене зрозуміють – люстерко. Виглядати хочеться добре навіть під час таких подорожей, але в кемпінгу, виявляється, навіть така дрібниця була.

Відповідь однозначна – природа! Те, заради чого, напевно, всі туди і приїжджають. Легкий, але водночас яскравий маршрут подарував казкові краєвиди кедрових лісів і блакитних лагун. Їхню красу не передасть жодна камера найкрутішого смартфону, це потрібно бачити тільки вживу – на власні очі.

Велике тутешнє досягнення – незважаючи на популярність місцевості, вдалося зберегти природу в незайманому вигляді і без сміття. За це респект людям і їхньому вихованню.

Як і в будь-якій подорожі – головне на неї зважитися. Тому, якщо у когось виникло бажання відвідати Лікійську стежку, не потрібно сумніватися – вирушайте в путь. Це рішення подарує вам спогадів на все життя, а заряд емоцій допоможе перезавантажитися від щоденної метушні. Між «так» чи «ні» завжди вибирайте «зробити»!

Подібні поїздки і походи – вже традиція. Раніше були сходження і в українських Карпатах, і на Казбек у Грузії, але ця поїздка до Туреччини стала дуже емоційною.
Головне завдання таких зборів – згуртувати команду і надихнути на нові ідеї. Зазвичай ми не розмовляємо під час них про роботу або конкретно про бізнес, а розкриваємо глибші теми, що стосуються загальних цінностей.

Цього разу ми торкнулися теми лідерства і різних його проявів, як в побутових ситуаціях, так і в колективі на роботі. Ми багато обговорювали різні аспекти, піднімали спірні теми – йшли і просто розмовляли. У такій обстановці відкриваються нові смисли, приходять свіжі думки, які б ніколи вас не відвідали під час сидіння в офісі.

Уся команда повернулася з цієї поїздки натхненною, згуртованою і готовою до нових завдань і складнощів. Іноді опинитися на пару днів в незвичній обстановці і перезавантажити голову – найкраще бізнес-рішення.

Завжди пробуйте щось нове, досліджуйте світ навколо, насолоджуйтесь кожним днем та подорожуйте разом з нами!