• [email protected]
    • +38 (044) 303 9 303
    • (0800) 30 97 97 - звонки бесплатны по всей Украине

Агентам

Катерина Тімонова, агенція Join UP! у Запоріжжі: «І раніше ми брали на себе багато відповідальності, а зараз її стало втричі більше»

Українці — це люди, які дають привід щодня впевнюватися у своїй сміливості та оптимізмі.

І продовжуючи тему Brave enough to be Ukrainian travel agent, ми починаємо цикл інтерв’ю з нашими агентами, які мають сміливість продовжувати працювати, відкривати офіси, підтримувати економіку країни, допомагати нашим співвітчизникам з відпочинком, під час якого вони можуть відновити сили та зарядитись енергією. Сьогодні наша розмова з Катериною Тімоновою, менеджером агенції Join UP! у Запоріжжі, пр. Соборний, 91, яка ще влітку заново відкрила офіс у неспокійному Запоріжжі*.

Катерина
Тімонова
Instagram

ТУРИЗМ — ЦЕ НАЗАВЖДИ

Я отримала в університеті профільну туристичну освіту. Але нас під час навчання невдало зводили в туристичну агенцію на практику: пам’ятаю, заходимо ми до цієї агенції, а там сидять лише дві незацікавлені літні пані, і атмосфера якась не дуже приємна. Не продали мені цю картинку — я зробила висновок, що не хочу так працювати. Та робота в агенції мене таки дочекалась. Коли я вчилася в університеті, нас відправляли на практику до турецьких готелів, де я працювала на рецепції, у SPA-салоні. Там я дізналась, як готелі функціонують «зсередини», що потім мені часто допомагало. А десь чотири роки тому я звільнилася з готелю і шукала нову роботу в Запоріжжі. Взагалі не знала, куди піду, розглядала різні вакансії, і… знайшла пропозицію в турагенції та просто дивом потрапила в команду до Сергія Косюка (керівник агенції Join UP! у Запоріжжі). От тоді у мене радикально змінилася думка про турагенції. Я не знала, що можна так круто працювати, на таких гарних умовах, з такими класними людьми. Тут купа ідей, завжди вітається будь-який мій задум. Ми наші ідеї розглядаємо, обговорюємо, щось впроваджуємо. А у травні минулого року доєдналися до мережі Join UР!. Дуже приємно працювати з дівчатами з центрального офісу, вони завжди з нами на зв’язку. Так вийшло, що я випадково сюди потрапила, але зрозуміла, що я тут надовго.

ВІДНОВЛЕННЯ РОБОТИ ПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Після 24-го лютого все завмерло, і до туристичної діяльності ми поверталися дуже поступово. Першим етапом став продаж страховок та квитків, консультації, а наприкінці квітня ми вперше за довгий час продали квитки до Болгарії на автобусний тур.

З червня потихеньку пішли продажі, тоді ми й вирішили відкрити офіс. Можу сказати, що нам пощастило з його розташуванням — на першому поверсі без вікон, тож там доволі безпечно. Нам вдавалося працювати по 4-5 годин, люди бачили, що офіс відчинений, що до нас можна звертатися і почали заходити, щоб купити тур — зі Львова їздили до Хорватії, Чорногорії, Болгарії.

Змінювати сферу я не хотіла навіть за таких умов. Єдине — я розглядала варіант додатково займатися працевлаштуванням людей в Європі, оскільки думала, що мені лише тільки туризму не вистачатиме, що тих, хто захоче відпочивати, буде мало. Але в той момент, коли я почала досліджувати це питання, пожвавились запити від туристів: настало літо, дітей потрібно було все одно везти на море, людям необхідно відпочити. Якщо не цим літом, то ніхто не знає — коли. Азовське та Чорне моря — недоступні. Жінки, діти, пенсіонери — ті, хто міг виїхати, потрошку почали планувати подорожі.

Паралельно ми відновили роботу нашої спільноти у Viber. У нас там десь близько 8 тисяч учасників. Ми відправляли в цю групу загальну інформацію щодо подорожей, перетину кордонів, квитків, авіаперельотів із Європи в різні країни. І таким чином теж набирали запити. У нас були туристи і зі Львова, і з Києва, і з Одеси, і з центральної частини України. З усієї країни до нас могли звертатися. А десь наприкінці червня, коли до Запоріжжя почало повертатися все більше людей — і місцевих мешканців, і переселенців — доходи збільшилися. Люди дивувалися, звісно, що ми працюємо.

Але саме так все працює – люди до всього адаптуються. Згадайте, перші складнощі приніс коронавірус — коли не літали літаки, не їздили автобуси, були закриті всі кордони. Але навіть тоді люди подорожували — якось прилаштовувалися. Так само і під час війни люди прилаштовуються.

На початку вторгнення звідси всі роз’їхалися — хто в село, хто в західні регіони, хто ще кудись. А потім потроху почали повертатися.

Останнім часом ситуація стала напруженіша. Це, звичайно, впливає на настрій людей. Одразу видно, коли була неспокійна ніч чи неспокійний тиждень — тоді продажі падають, точніше — переходять в режим очікування. Потім минає приблизно тиждень, і туристи знову починають вибирати та бронювати собі тури.

Я вважаю, якщо людина собі запланувала відпочинок, вона знайде, де купити тур, і купить. То чому ж не в нашій агенції? Я була впевнена, що влітку люди їздитимуть. Просто раніше це відбувалося так: прийшов до мене турист, я забронювала йому тур із Запоріжжя, розповіла про деталі перельоту, вибрали готель — усе добре.

Зараз роботи рази в три більше стало навіть зі звичайним пакетним туром до тієї ж Туреччини. Мені треба придумати, як туристи доберуться із Запоріжжя до Кишинева чи до Польщі, розробити весь маршрут. Ніхто з туристів, що купують тур з вильотом, припустимо, з Польщі, не організовує сам собі маршрут до пункту вильоту. Ми їм купуємо квитки на поїзд, все зістиковуємо.

ЯК ЗМІНИЛИСЬ ЗАПИТИ УКРАЇНСЬКИХ ТУРИСТІВ

Я можу виділити кілька основних спостережень:

  • До якої б країни туристи не їхали, вони просять підібрати готель без російських туристів. Неважливо, Туреччина це, Єгипет чи Чорногорія. Це найперше.
  • Збільшився термін подорожей. Зараз на тиждень мало хто їздить — мінімум 10 ночей, а краще — на 2 тижні. Здебільшого так відбувається тому, що добиратись кудись стало довше — звідки б не вилітали чи не виїжджали туристи, їм потрібно приблизно добу витратити на те, щоб із Запоріжжя дістатися до міста вильоту чи виїзду. Це або Львів — якщо на автобусі, або Кишинів — якщо на літаку.
  • Людей, які вагаються, їхати чи не їхати, стало більше, їх треба переконати і пояснити, чому не варто боятися. Вони мають зрозуміти, що я буду з ними на всіх етапах їхньої подорожі — починаючи з вибору туру і закінчуючи тим моментом, коли вони повернуться додому.
  • Найбільший страх у запорізьких туристів — це поїхати на відпочинок і не мати можливості повернутися додому. Друге, чого бояться — це забронювати тур за місяць і цілий місяць хвилюватися, чи буде можливість виїхати з того ж Дніпра.
  • До 24-го ми спокійно бронювали туристам у грудні тури на липень чи серпень. Особливо — за передоплатою. Зараз на оплату частинами та бронювання турів за місяць і більше припадає приблизно 5% усіх бронювань. Може, навіть менше.
  • Придивляються до турів заздалегідь, але купують вже ближче до дати подорожі. Раннє бронювання поки взагалі відсутнє, максимальна глибина продажів — три тижні.
  • За весь цей час жоден переселенець у мене тур не придбав. Один раз просто поцікавилися, і все. Можливо, перебування у більш-менш спокійному, порівняно з тими місцями, де вони жили раніше, Запоріжжі вже є таким собі відпочинком.

НОВІ РЕАЛІЇ, НОВІ ВИКЛИКИ

Хто наші клієнти зараз? Тут є дві аудиторії: постійні туристи, які або в Запоріжжі залишились, або на захід України поїхали, або за кордон. Я завжди з ними на зв’язку, і вони завжди можуть до мене звернутися. Друге джерело — це наша Viber-спільнота. А ще — нові туристи, які раніше зверталися до інших агенцій або просто побачили, що наш офіс відкритий.

У нас наразі більша частина роботи відбувається дистанційно. Тобто, навіть якщо турист сам прийшов до нас і залишив запит, далі ми все одно спілкуємось по Viber. Але я вважаю, що є категорія туристів, які не люблять дистанційно спілкуватися, їм потрібно прийти, побачити людину, познайомитися, випити чашечку кави і тоді вже працювати. У мене таких клієнтів приблизно 70%. Усі мої постійні туристи спочатку приходили до мене в офіс, ми знайомилися і далі вже працювали. Наш офіс розташований прямо на центральному проспекті. Багато хто не йшов цілеспрямовано до нас в офіс, а просто побачив, що він відчинений — зайшов, переконався, що ми працюємо, і або сам бронює, або комусь про нас розповідає. Насправді, зараз у нас у Запоріжжі відчинених офісів турагенцій дуже й дуже мало. І навіть трапляються туристи, які зайшли до нас і в процесі спілкування розповіли, що у них є постійний турагент, але зараз він у Польщі, а їм хочеться прийти до офісу і на місці підібрати тур. Щоб їм усе показали та розповіли. Якщо говорити цифрами, то нових туристів додалося десь 30-40%, 50% — це мої постійні, 10-20 — з Viber-спільноти.

З ВІРОЮ В ЗСУ

Я щиро вірю, що у Запоріжжі все буде добре. Як би близько від нас не розташовувалася лінія фронту, я вірю, що скоро ми будемо жити в мирному місті і у вільній країні! І якщо є можливість залишити чоловіка вдома, то чому б не поїхати з дитиною чи самій на море і не оздоровитися?

Адже людина, що перезавантажилася, зміцнила здоров’я, у якої покращився настрій, і тут буде кориснішою для міста і країни. Буде краще працювати, більше заробляти і податків сплачувати. Я вважаю, що обов’язково треба перезавантажуватися.

Тож віримо в перемогу і в те, що незабаром ми будемо мандрувати, як і раніше, і зовсім скоро додамо до вибору напрямків тури до українського Криму!


*UPD: із часу виходу інтерв’ю ситуація в Запоріжжі ускладнилась, але агенція продовжує працювати, пристосовуючись до відключень електроенергії та умов безпеки.