Домашня сторінка → Кіпр → Свята та вихідні дні

Свята та вихідні дні

Січень

Новий Рік | 1 січня
Щойно стрілки годинника встигають пересунутися за дванадцяту, як уже голосно лунають радісні вигуки людей! Під небом розкриваються різнокольорові парасольки феєрверків і дружні компанії починають водити хороводи. Часто трапляється, що до одного хороводу приєднується інший, і всі починають танцювати. На Кіпрі танцюють усі, від малечі до дорослих, і до збереження танцювальних традицій ставляться дуже дбайливо. Навіть сучасна молодь у змозі показати основні варіації народних танців. Після танцювального відступу – відразу до новорічного столу! Тим більше що там з таким нетерпінням чекає великий ароматний і пишний новорічний пиріг – «василопіта». Право розрізати його належить тільки голові родини. Цей пиріг, як і в багатьох країнах світу, печеться з сюрпризом усередині. Якщо хтось відчує, що його зуби натрапили на щось тверде, то хай не переймається, адже він – щасливчик, і тепер у нього з’явився шанс здійснити в прийдешньому році свою мрію! А якщо бажанням цієї людини є створення сім’ї – то нехай вона не дуже розслабляється від знайденої у пирозі монетки, уся її увага має бути приділена зустрічі Святого Василя. Кіпріоти, які, по суті, справляють свята за старим стилем, відзначають на Новий рік пам’ять Святого Василя. І Дід Мороз на Кіпрі – не хто інший, як Святий Василь – покровитель неодружених і незаміжніх, завдяки молитвам якому молоді люди знаходять свою любов.

Фота | 6 січня
День Хрещення Христового, або день святого Єпіфанія, у побуті просто «Фота» (свято світла (грецьк. «фот» – світло)), пов’язаний з ім’ям першого архієпископа Кіпру, який очолював Кіпрську церкву з 386 по 403 рік і згодом був зарахований до лику святих. Сам Єпіфаній – людина, що так багато працювала на благо Кіпру, народився в Палестині. У 17 років він твердо вирішив, що прийме Таїнство Хрещення і стане християнином. З Палестини Єпіфаній пішов у монастирі Єгипту і три роки перебував там, вивчаючи історію, осягаючи основи аскетизму і його традиції. Прийнявши постриг, повернувся на батьківщину, а потім був висвячений у сан єпископа Саламиса на Кіпрі, в якому він перебував 33 роки до самої своєї смерті.

День прославлення цього святого співпадає зі святом Водохреща, тому 6 січня – це дуже значиме для кіпріотів свято.

День Святого Неофіта | 24 січня
За дев’ять кілометрів від Пафоса розташований один з найкрасивіших, найбільших та найбільш відвідуваних монастирів на Кіпрі – монастир святого Неофіта. Цей святий був уродженцем знаменитого гірського села Лефкара, що славиться на весь світ мистецтвом мереживоплетіння і виготовлення ювелірних прикрас та предметів побуту зі срібла.

Кіпріоти свято вшановують Неофіта, приходячи до його печери і просячи його про допомогу у найрізноманітніших життєвих ситуаціях. 24 січня влаштовується урочистий хресний хід до печери. Служба в маленькому печерному храмі відбувається один раз на рік. Кіпріоти також прославляють Неофіта і 28 вересня – у день, коли дивним чином були віднайдені його святі мощі.

Лютий

Апокрія | 23 лютого
Апокрія – це кіпрська Масниця, яка дає людині можливість досхочу насолодитися веселощами перед Великим постом, найсуворішим (!) у церковному році. Такому серйозному випробуванню передує десятиденний карнавал, який так люблять усі кіпріоти різного віку. Барвистий, костюмований, веселий – від до вподоби всім. Причому костюми до нього, зазвичай, шиють самостійно. У Лімасолі проходить справжня хода ряджених і танцюючих красунь. Починається Апокрія в четвер попереднього тижня, який кіпріоти називають «ароматним» або «цикнопефті». Після нього, аж до початку сирного тижня, кіпріотки готують страви з м’яса.

У цей період на Кіпрі влаштовують дружні вечірки, збирають багато гостей, особливо тих, кого давно не бачили. Крім смаженого на відкритому вогні м’яса різних сортів, у перший тиждень карнавалу господині ліплять равіолі та «бурек’я» з м’ясною начинкою. На солодке готують спеціальне частування: «катайфі» (цукрові тістечка з тіста, замоченого в сиропі на основі рожевої води), і «дактіла» (тістечка з мигдальною начинкою). Завершує карнавал багатолюдна святкова хода.

Березень

Зелений понеділок на Кіпрі | 2 березня
Його ще називають Чистим понеділком, це перший день Великого посту. Ледь прокинувшись, ще на самому світанку жінки влаштовують генеральне прибирання. Після нього уся сім’я йде на пікнік. Причому за різноманітністю страв такий пісний пікнік не поступиться будь-якому святковому столу!

Настання Великого посту збігається, зазвичай, з часом дозрівання на Кіпрі овочів і фруктів, особливо апельсинів, мандаринів та лимонів. Меню пісного столу охоплює не тільки різноманітні страви з бобових, які кіпріоти, до речі, люблять поїсти не тільки в піст, але ще й безліч хлібобулочних виробів.

Найбільш улюблений кіпріотами великопісний хліб – це хліб, замішаний на оливковій олії. Найпопулярнішими пісними пирогами у цей період стають «колокопіта» (з начинкою з родзинок, червоного гарбуза і меленої пшениці) та «спанокопіта» (з начинкою зі шпинату).

До Великодня, протягом 50 днів, віруючі кіпріоти утримуються від прийому скоромної їжі і від відвідування розважальних заходів.

Національний день Греції на Кіпрі (День антитурецького повстання 1821 року) | 25 березня
Кіпр є незалежною країною, чим її жителі дуже пишаються. Утім, яка країна, що пережила так багато набігів і політичних інтриг, не буде пишатися своєю незалежністю? Але, так чи інакше, більшість жителів острова – греки. Тому для того, аби підкреслити, що на Кіпрі живуть громадяни незалежної країни, вони кажуть про себе: греки-кіпріоти.

Кіпр завжди відчував на собі політичний вплив Греції. Тому кіпріоти завше стверджують, що вони – частина грецької культури, частина «Колиски цивілізацій».

Це свято є однаково значущим як для греків, так і для греків-кіпріотів. Греки-кіпріоти влаштовують у цей день урочисті ходи з танцями і піснями, виходять на демонстрації. У будинках накриваються святкові смачні столи з різноманітним частуванням.

Квітень

Національне свято Кіпру | 1 квітня
Повна назва цього свята – День початку національної визвольної боротьби проти англійських колонізаторів.

Улітку 1570 року на Кіпрі висадилися османські війська. 9 вересня, після 45-денної облоги, впала Нікосія, а 1 серпня 1571 року капітулювала Фамагуста – остання венеціанська фортеця на Кіпрі. Тоді острів, який перебував в серйозному економічному занепаді, був «готовий» прийняти кого завгодно, аби тільки позбутися високих податків, встановлених венеційцями.

Але «рятівники» турки, що прийшли на Кіпр, надій кіпріотів не виправдали. На Кіпрі почали зростати антитурецькі настрої, народився рух за об’єднання острова з Грецією. А у 1878 році турки віддали Кіпр Великобританії в обмін на обіцяну їй допомогу в разі війни з Росією.

5 листопада 1914 року Великобританія в односторонньому порядку вирішила долю Кіпру, оголосивши про його анексію. Після закінчення війни острів багато разів від Британії вимагав приєднати його хоча б до Греції, але в травні 1923 року Великобританія офіційно оголосила Кіпр однією зі своїх колоній. Згідно з Королівським Указом на острові була проголошена нова Конституція.

1 квітня 1955 року розпочала свою діяльність «Національна організація кіпрських борців за незалежність», яку очолив відставний офіцер грецької армії Георгіос Грівас. Кіпр «захлинувся» у заворушеннях, антибританських виступах і військових зіткненнях. Британія оголосила про введення на острові надзвичайного стану.

Минуло чимало років, поки Кіпр нарешті отримав автономію. Багаторічна боротьба за свободу і незалежність увінчалася успіхом лише в 1959 році. Узимку, 19 лютого, було укладено Цюріхсько-Лондонську угоду між Великобританією, Туреччиною і Грецією, в присутності грецької і турецької общин, згідно з якою були визначені державний устрій і міжнародний статус Кіпру.

13 грудня 1959 року президентом нової держави в результаті виборів став знаменитий архієпископ Макаріос. 16 серпня 1960 року острів Кіпр отримав вистраждану та довгоочікувану автономію і був проголошений Незалежною Республікою. «У спадок» і за отриману незалежність Великобританія залишила на острові дві військові бази: у Декелі і Акротірі, які існують там і донині.

Кіпр увійшов до складу Ради Європи, Співдружності націй і Руху Неприєднання. Повноправним членом ООН Республіка Кіпр стала з вересня 1960.

У результаті Цюріхсько-Лондонської угоди Кіпру була нав’язана нова Конституція, що стала «яблуком розбрату» між греками-кіпріотами і турками-кіпріотами. І вже через 13 років на мешканців острова обрушилася нова біда – міжетнічний конфлікт. У 1963 році на острів після збройних зіткнень вводяться миротворчі війська ООН.

У результаті цих подій на острові була створена демаркаційна лінія під контролем військ ООН, на постійній основі були розміщені миротворці ООН, а представники турецької громади перестали брати участь у роботі владних структур республіки Кіпр, а натомість зосередились на створенні власних муніципальних та інших органів самоуправління.

Лазарева субота | 11 квітня
В останню суботу перед Страсним тижнем на Кіпрі широко відзначають День воскресіння Спасителем святого Лазаря. Цей день нам більше відомий, як Лазарева субота, слідом за якою кіпріоти також відзначають Вербну неділю. Тільки замість верби віруючі відносять до храму гілки оливи або пальми. Такими гілками заведено прикрашати будинки.

Лазарева субота особливо шанована жителями Ларнаки, адже святий Лазар – Небесний покровитель їхнього міста. У цей день православні кіпріоти створюють дивовижні за своєю красою прикраси з гладіолусів і жовтих маргариток.

У центрі Ларнаки стоїть відомий кожному кіпріотові і кожному гостю Кіпру храм Айо-Лазарос, тобто, храм, побудований на честь святого Лазаря. У ньому до цього часу зберігається кам’яний саркофаг, в якому колись був похований Лазар.

Страсна п’ятниця | 17 квітня
Страсна п’ятниця, день найсуворішого посту перед Великоднем, на Кіпрі є вихідним днем. Уряд дає можливість людям, особливо віруючим, як слід підготуватися до торжества.

До пісного обіду обов’язково подається сочевичний суп з оцтом. Це символічне блюдо, яке нагадує всім про те, що розіп’ятому Христу піднесли губку, змочену в оцті замість води, коли Він просив варту дати що-небудь, аби вгамувати неймовірну спрагу. Ця жага тим більше посилювалася від нестачі кисню, спровокованого задухою, яку відчував Спаситель, приймаючи хресні муки.

У П’ятницю всі члени родини намагаються провести в особливих молитвах і в суворій стриманості. У суботу багато кіпрських дітей виходять на вулиці, щоб взяти участь у костюмованому дійстві. На церковне подвір’я діти приносять заздалегідь зібраний хмиз. Увечері тут запалюють вогнище, яке буде символізувати спалення опудала Іуди, який зрадив Христа.

Великдень | 19 квітня
Найважливіше для православних кіпріотів свято. До цього дня, протягом 50 днів, віруючі кіпріоти утримуються від прийому скоромної їжі і від розважальних заходів. Деякі дотримуються навіть ще більш суворого посту і читання молитов. Напередодні самого свята Великодня, уночі, кіпріоти приходять на службу до церкви.

Місцеве населення зберігає традицію фарбування яєць і випічки пасок, які вони потім приносять з собою на службу для освячення. Причому фарбують яйця кіпріотки здебільшого в червоний колір, не піддаючись «новомодним спокусам» фарбувати великодні яйця в різні кольори.

Опівночі всі присутні в храмі запалюють свічки, і храм зсередини просто світиться. Навіть обличчя присутніх міняються, на них з’являється особливо радісний вираз, коли священик проголошує: «Христос анесте!» («Христос воскрес!»). У відповідь люди говорять «АлітосАнесті!» («Воістину воскрес!»). Після служби люди розходяться по домівках, де для розговіння дозволяють собі покуштувати вже освячені яйця і паски.
На ранок усі (і рідні, і знайомі) запрошуються до святкового столу – до царського столу, де головним блюдом стає засмажений на рожні баранчик!

Травень

Свято весни і праці | 1 травня
Те, як відзначається свято весни і праці на Кіпрі, можна розділити на дві частини: серйозну і веселу. До серйозної відноситься те, що на вулицях у різних містах Кіпру проходять демонстрації і мітинги робітників, профспілок тощо. До веселої – усе, що можна віднести до веселощів. На площах, у театрах і концертних залах відбуваються концерти. 1 травня щороку на острів прилітає якась суперзірка, чий концерт стає центром уваги мешканців і гостей усього острова.

Окрім того, на вулицях усе свідчить про свято: скупчення народу, веселий гамір, пісні звідусіль, звуки різних музичних інструментів, дзенькіт келихів. У цей день заведено плести вінки з дикорослих трав, часнику і польових квітів, щоб відігнати злих духів, які можуть перешкодити веселощам.

Анфестірія на Кіпрі | 6 травня
Свято квітів на Кіпрі, або Анфестірія – це не просто свято, а данина поваги незвичайним багатствам природи цього острова. Справа в тому, що садових квітів на Кіпрі за європейськими мірками дуже мало. На вулицях майже не побачиш квіткових магазинів або лавок. Подарувати букет жінці – розкіш, яку може собі дозволити далеко не кожен чоловік-кіпріот. Для таких урочистостей, як весілля або ювілей, квіти замовляють заздалегідь. І то, в основному, це – квіти, привезені з Латинської Америки або Нідерландів. Тому в день Анфестірії, коли проводяться широкі квіткові ярмарки, вважається просто непристойним не піднести хоча б квіточку тій, яку кохаєш! А взагалі, у цей день намагаються дарувати квіти всім: родичам, друзям, сусідам і просто співробітникам.

Свято квітів, Анфестірія, присвячене саме тим рослинам, які ростуть на саме на Кіпрі. На цьому невеликому острові близько двох тисяч видів найрізноманітніших рослин, з яких близько 150 є ендемічними, тобто такими, що ростуть тільки у цій місцевості. Це, передусім – дикі орхідеї, ромашки, дикі тюльпани, гладіолуси, лілії, іриси, півонії. У садах можна побачити кущисті троянди і яскраві олеандри. У горах, біля стін монастирів і церков ростуть квіткові символи Кіпру – альпійські фіалки, анемони і ромашки. За легендою ці квіти виросли зі сліз народженої у прибережжі Кіпру Афродіти і крові її коханого, Адоніса, сина царя Кіпру Кініра.

До Антестерії завжди приурочений карнавал, який проводиться у Пафосі, Лімасолі і Ларнаці. Пафос – це центр квіткових урочистостей. Вулицею Посейдона, яка веде до Старої гавані, простують платформи, пишно прикрашені квітами. Обабіч доріг також стоять дівчата, які тримають в руках букети і вінки з квітів.

Червень

Трійця | 7 червня
Святу Трійцю кіпріоти шанують з особливою повагою. Віруючі йдуть з удосвіта на святкову службу до храмів. У цей день там промовляються особливі молитви, коли віруючі вперше після Великодня можуть стати на коліна. На Трійцю припадає Свято води, або, як його називають кіпріоти, Катаклізмос. Історія свята води відсилає нас у далеке минуле – воно пов’язане зі спогадом про Всесвітній потоп і порятунок Ноя. До речі, правила проведення свята залишилися практично такими самими, як і в язичницькі часи, коли люди збиралися у храмах Афродіти і Адоніса. Тоді народ приходив у храми та ставав навколо ложа Афродіти і Адоніса, а дівчата співали пісні любові. Потім усі прямували на берег моря або річки, де відбувалися жертвоприношення і проводилися усілякі змагання.

Катаклізмос проходить по всіх містах Кіпру з великим розмахом. Одна за одною відбуваються фольклорні вистави, ігри, пісні і танці. У прибережних містах, а особливо – в Ларнаці, проходять паради суден, великий ярмарок, змагання з морських видів спорту (традиційна регата), святкові запливи з призами для переможців. Увечері міста занурюються в яскраве світло феєрверків. Люди розходяться по виставках і концертах.

У період Катаклізмосу щороку проводиться фестиваль народного танцю. Крім нього, у містах проходять місцеві любительські танцювальні та музичні конкурси. Нерідко в ці дні можна почути справжні кіпрські частівки чаттіста.

Липень

Лімасольский фестиваль пива | 12 липня
Щороку, у другій половині липня, коли на Кіпрі температура досягає максимальної, у свої права вступає Фестиваль пива в Лімасолі. На три дні і три ночі Лімасол стає центром проведення «пивних урочистостей». У місто приїжджають знамениті в усьому світі музиканти. Це зірки класичної та рок-музики, які зазвичай виступають на відкритих майданчиках міста. Вони мають за честь бути запрошеними для участі в такому заході. Вважається, що особливо пощастить тому, кому належить відкривати і закривати фестиваль. Запальні діджеї з настанням сутінків (а на острові темнішає рано) починають надихати публіку, що приїжджає в Лімасол з усього Кіпру. Цей фестиваль дуже популярний у туристів і гостей міста, а особливо – у британців. Адже тільки тут в цей час можна вдосталь насолодитися різними сортами смачного пива.

Це свято справді набуває королівських масштабів. У такі дні на вулицях розставлені пивні ятки, де можна скуштувати і придбати високоякісне пиво. Компанії-виробники влаштовують дегустації та виставки нових пивних сортів і марок. Самі кіпріоти пиво не дуже п’ють – в основному вони виробляють його на експорт і пригощають ним туристів. Проте кіпрське пиво відоме у всьому світі! Цікаво, що кіпрський фестиваль цього хмільного напою зазвичай не супроводжується неприємними історіями і подіями. Усе проходить чинно і мирно, залишаючи людям можливість просто повеселитися досхочу і послухати чудову музику.

Серпень

Успіння Пресвятої Богородиці | 15 серпня
Успіння Пресвятої Богородиці – державне свято на Кіпрі, вихідний день. Більшість місцевих мешканців саме на цей бере час відпустку. Що правда, це не стосується працівників готельного бізнесу, оскільки 15 серпня – пік туристичного сезону.

Це свято дуже важливе для кіпріотів. Богородиця вшанувала своїм візитом святого Лазаря, який вибрав Кіпр місцем свого життя після воскресіння, тому у кіпріотів до Пресвятої Богородиці – особливі почуття.

Кіпріоти твердять, що в цей день усі трішечки стають добрішими, ніж зазвичай. Навіть поліцейські, жартують кіпріоти, відпускають порушників-автомобілістів зі зменшеною сумою штрафу з нагоди свята. Але цим жителі острова не зловживають.

Успіння – загальнонаціональне свято. У ніч перед святом відбувається хресний хід з винесенням плащаниці Пресвятої Богородиці. У монастирях, присвячених Діві Марії, служби проходять з особливою урочистістю. Віруючі кіпріоти намагаються обов’язково побувати вранці на службі в храмі.

Кіпрський фестиваль вина | 30 серпня
Це грандіозне свято вина, що триває з 30 серпня до 11 вересня. Потихеньку спадає спека, сонечко вкриває теплом усе навколо. У повітрі вловлюється тонкий аромат винограду.

Вино готується на Кіпрі за стародавніми традиційними рецептами. Винороби дбайливо зберігають рецепти приготування кіпрських вин, причому тримають їх у секреті. Примітно те, що майже в кожному гірському селі існує свій рецепт, не схожий ні на один інший.

На відміну від фестивалю пива, фестиваль вина в Лімасолі має особливий національний колорит. Звуки бузуки (національного струнного інструменту, подібного до домри або російської балалайки) зливаються зі співом відомих пісеньок і дружними оплесками, які задають чіткий ритм усім танцівникам.

Серед розлитих у повітрі ароматів винограду, як професіонали, так і всі інші люди, що більш-менш розбираються в тонкощах виноградної справи, вловлюють запахи різних сортів винограду. У Лімасольскому парку усі два тижні не вичерпується потік гостей, охочих скуштувати вина. Тим більше що увечері з восьмої до одинадцятої години «сік виноградної лози» можна посмакувати абсолютно безкоштовно.

Ба більше, усі бажаючі відвідувачі можуть самі долучитися до процесу приготування «божественного» напою. У дні фестивалю звичною стає картина, коли люди, загорнувши штанини, стають у чани з виноградом і під веселі вигуки публіки і національну музику топчуть свіжий виноград, вичавлюючи з нього сік, який з часом перетвориться на вино.

Вересень

Воздвиження Хреста Господнього | 14 вересня
Одне з найбільш значущих релігійних свят, що відзначають на острові. Щорічно в цей день кіпріоти прагнуть зайти до церкви і помолитися за своїх рідних. У кого є можливість побути на святковій службі – неодмінно це роблять.

Колись багато століть тому цариця Олена (мати візантійського імператора Костянтина Великого) загорілася ідеєю знайти в Єрусалимі Хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос. Після тривалих пошуків Хрест був знайдений, і Олена з безцінною знахідкою вирушила додому до Константинополя. Шторм змінив маршрут її плавання і корабель пристав до берегів острова Кіпр, на якому о тій порі жило дуже мало людей, та й ті страждали від багаторічної посухи і в таких умовах ледве животіли.

Висадившись на берег, Олена задрімала в тіні дерев, утомившись від неспокійної подорожі. За переказами, уві сні їй було видіння – вона побачила світлого юнака, який говорив їй про те, щоб вона спорудила на острові храм в ім’я Хреста Господнього. Прокинувшись, Олена зрозуміла, що одна частинка Животворящого Хреста зникла. Більш того, разом з нею зник хрест одного з розбійників, який був розп’ятий разом зі Спасителем і увірував у Христа. Цей Хрест був знайдений на найвищій горі Кіпру – Олімпосі (1 951 метр над рівнем моря). Після цього Олена і всі, хто був поруч з нею, побачили в небі палаючий стовп, що яскраво світився. Підійшовши до нього, Олена побачила зниклу частку Хреста Господнього і зрозуміла, що церкву потрібно будувати саме тут.

Після завершення будівництва церкви і невеликого монастиря, спека і посуха, які панували на острові протягом майже 20 років, зникли. Пройшли дощі, люди почувалися більш комфортно, почали орати поля і збирати хороші врожаї. Олена наказала переселити на Кіпр сирійців, антиохійців і аравійців для збільшення чисельності населення острова.

Зараз монастир Ставровуні («Хрестовоздвиженський», грецьк. Stavros – хрест) живе за суворим афонським статутом. На територію монастиря і до Святинь допускаються лише чоловіки. Жінкам вхід сюди категорично заборонений.

За багато років монастир не раз піддавався руйнуванню, частина стародавніх фресок безслідно зникла. Але все одно монастир, що ширяє на висоті 690 м на рівнем моря, справляє незабутнє враження навіть при одному тільки погляді зі сторони.

Щороку, 14 вересня, на свято Воздвиження сюди приїжджають архієреї, високі гості та паломники-чоловіки. Ченці готуються до цього дня цілий рік, прикрашають обитель і привітно зустрічають гостей.

Жовтень

День незалежності Республіки Кіпр | 1 жовтняДень незалежності – свято, що відзначається усією країною з великою повагою і з неменшим розмахом. У 1960 році Кіпр отримав довгоочікувану незалежність і став суверенною державою, у чому чималу роль зіграв архієпископ Макаріос, з епохою якого пов’язано так багато значимого, та водночас і суперечливого на Кіпрі.

День Охі на Кіпрі | 28 жовтня
28 жовтня – день пам’яті про рішучу відсіч фашистським військам є одночасно святом як для Кіпру, так і для самої Греції. У цей день влаштовуються військові паради, народні гуляння і демонстрації. У 1939 році в Єгипет вирушило близько 250 добровольців з метою проходження спеціальної практики з водіння військової транспортної техніки. Фашистська Італія бажала бачити Грецію своїм союзником і розташувати на її території свій контингент, а також просила греків надати їм свободу для своїх повітряних маневрів на шляху до Радянського Союзу. Муссоліні запропонував Греції позицію нейтралітету у війні, але у відповідь почув рішуче «Ні», що в перекладі грецькою звучить: «Охі». Це сталося 28 жовтня 1940 року.

Муссоліні не змусив себе довго чекати і пішов у наступ. 15 травня 1941 року на Кіпр була проведена атака італійськими бомбардувальниками. Першими постраждали Нікосія, селища Неохоріо і Вавла, потім Пафос. Згодом випробування війни відчули на собі всі міста Кіпру.

Варто зауважити, що під час війни Кіпр ще перебував під протекторатом Великобританії, тому кіпріоти опинялися в одній армії разом з британцями. З Грецією Кіпр також підтримував стосунки, оскільки діяло так зване панеллінське братерство.

Опір кіпріотів і греків тривав близько семи місяців, і зрештою війська Муссоліні були відкинуті. Це була значна перемога над фашистами на півдні Європи. Навіть план «Барбаросса» через жорсткий опір у Греції та на Кіпрі німцям довелося відкласти майже на два місяці.

Грудень

Різдво Христове | 25 грудня
На відміну від Великодня, який є для кіпріотів (як і для всіх православних християн) Святом Свят і Торжеством із Торжеств, Різдво – тихе сімейне свято, коли за одним столом збирається вся родина. Підготовка до Різдва починається заздалегідь. Можна сміливо сказати, що свято починається ще 24 грудня. У цей день зазвичай вже ніхто не працює.

Для різдвяної трапези готується м’ясо, а саме – свинина! Причому господині не тільки запікають її у вигляді звичного окосту, але й смажать з цього м’яса різні цікаві кулінарні вироби: копчені кіпрські міні-ковбаски, які готують за кілька тижнів до свята, пиріжки на свинячому салі, холодець, копчений окіст зі спеціями. Другою за значимістю стравою різдвяного столу є солодощі. Головна з них – хрістокулура (або «куллурі»), в середині якої ставиться свічка, яка означає, що в цьому будинку усі готові до зустрічі Народженого Богонемовляти.

Віруючі кіпріоти обов’язково йдуть пізно ввечері до храму на святкову різдвяну службу і лише потім приєднуються до святкового столу та дозволяють собі розговітися.
День Кікської ікони Божої Матері | 26 грудняІкона Божої Матері «Богородиця Милостива», за переказами, була написана святим апостолом Лукою. Разом з двома іншими, написаними ним образами, він відіслав її до Єгипту. Звідти образ був переправлений до Царгорода (Константинополя), щоб уберегти святиню від гонителів християнської віри.

Незважаючи на численні напади на корабель, образ досяг берегів Константинополя і зберігався там у царських палатах аж до XII століття, після чого був урочисто перевезений на острів.

Щойно корабель з чудотворним образом пристав до берегів Кіпру, не лише віруючі люди, а й дерева та квіти схилили свої «голови» перед Володаркою. На честь неї був споруджений храм, що і поклало початок існуванню чоловічого Кікського монастиря.

Лики Богоматері і Богонемовляти на іконі «Богородиця Милостива», за встановленим у давнину звичаєм, закриті від погляду людей щільним покривом, який ніколи не знімається. Навіть коли ченці змінюють зношений покрив новим, вони виносять образ із храму, піднімаючи і повертаючи його до неба. За збереженим на о. Кіпр переказом, та людина, яка наважиться відкрити завісу – може осліпнути.

* Зверніть, будь ласка, увагу, що дати деяких церковних свят щороку змінюються, тому можуть не збігатися з тими, що наведені у цьому тексті